СИНТАКСЕМИ З УМОВНИМ ЗНАЧЕННЯМ У РЕЧЕННЯХ ЗАЙМЕННИКОВО-СПІВВІДНОСНОГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-204-7Ключові слова:
займенниково-співвідносні речення, фразова номінація, синтаксема корелятивна пара, кондиціональне значенняАнотація
У статті проаналізовано номінативно-предикативні одиниці (фразові номінації) з кондиціональним значенням, які виступають синтаксемами в займенниково-співвідносних реченнях. Визначено коло корелятивних пар, які беруть участь у формуванні умовної семантики, здійснено поділ виокремлених конструкцій на основі зовнішніх показників (корелятивних пар). З-поміж конструкцій нерозчленованої структури, а саме займенниково-співвідносних речень, можна виокремити групу, у якій виражено значення умовності. Однак слід відзначити, що у прислівних реченнях аналізована семантика реалізується не у чистому вигляді. Центр умовної семантики займенникових речень (це перша група одиниць із прономінативними компонентами) становлять конструкції із корелятами тоді – якби, у яких однозначно вказано на умову, за якої відбувалася б дія. Такі синтаксеми – фразові номінації можна назвати ядерними з огляду на семантику; з кількісного ж боку вони становлять незначну групу, для якої спільним є вираження ірреальної умови. Незважаючи на те що корелятивна пара тоді – якби найбільш чітко виражає умовну семантику у фразових номінаціях, конструкції з такими формальними показниками також мають додаткові нашарування. Значення умови може виражатися за допомогою корелятивної пари там – де, яка фактично є показником локативної семантики (друга група синтаксичних одиниць). Однак у певному контексті такі формальні засоби можуть реалізовувати й інші значення, зокрема умови. Виявлено, що кореляти там – де виявляють умовну семантику лише у творах усної народної творчості і лише за умови препозитивного розташування фразової номінації, коли сполучний засіб де винесено в абсолютний початок речення. До третьої групи варто зарахувати синтаксичні одиниці із фразовими номінаціями, у яких умовне значення репрезентоване формальними засобами тоді – коли, тоді – як, поки – поти, коли – то. Етимологічно такі прислівники пов’язані з темпоральною семантикою. Однак аналіз показав, що ці одиниці в певному контексті реалізують саме умовне значення, хоча часовий відтінок залишається досить відчутним. Умовну семантику корелятивна пара тоді – коли реалізує як за умови препозиції фразової номінації, так і за умови постпозитивного розташування. Для посилення умовної семантики у таких ситуаціях залучається додатковий засіб – використання підсилювально-видільних препозитивних часток.
Посилання
Загнітко А.П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс) : у 2-х ч. Київ : ІЗМН, 1996. Ч. І. 202 с. ; Ч. ІІ. 240 с.
Ломакович С.В. Займенниково-співвідносні речення в сучасній українській мові : дис. … докт. філол. наук : 10.02.01. Тернопіль, 1993. 382 с.
Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання : навчальний посібник. Київ : Вища шк., 1994. 670 с.