МОТИВАЦІЙНІ ФУНКЦІЇ ТА СЛОВОТВІРНО- МОРФОНОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА НОВОТВОРІВ

Анотація

У статті зʼясовано мотиваційні функції та морфонологічну специфіку новотворів на матеріалі друкованих видань та Інтернет-джерел. Зазначено, що в медіатекстах переважають дериваційно-стилістичні засоби, характерні для української мови. Функціонування й активне використання новотворів у медійному дискурсі пояснюється урахуванням суспільних потреб у номінації процесів, опредметнених дій, явищ із прагматичним спрямуванням та використанням у публіцистичному та художньому стилях. Аналіз дериваційних маркерів новотворів сприяє описові словотвірно-морфонологічних фактів творення нових похідних за допомогою морфонологічних правил. Морфонологічний рівень формальної структури похідного активний за виявлення моделі новотворів та процесів мовної категоризації. У словотвірному гнізді розкриваються мотивоване функціонування та системна організація нових похідних, що узгоджується з ментальною онтологією та культурними традиціями, що сприяє не асимілюватися з іншими мовами, забезпечує існування метамовних аналогів у структурі мови, визначення словотвірних типів і моделей, а в морфонологічно маркованих похідних – морфонологічних типів і моделей. Характерно, що всі структурні компоненти нових слів відповідають мовній і мовленнєвій системності мовного знака й мовної практики, активності словотвірної та морфонологічної моделей, дериваційних ресурсів української мови та засобів. Cловотвірна морфонологія свідчить про розвиток мотиваційних функцій у системній ієрархії у словотвірному гнізді, динаміці щодо структури похідного. Експонетна структура похідного чітко простежується і в новотворах, ураховуючи значення твірного слова і формантів, виражає мотиваційне значення. Нові слова в медіатекстах виконують номінативну, словотвірну, емоційно-оцінну, компресивно-інформативну, діагностичну, характерологічну, інтегративну, соціально-комунікативну, прагматичну функції.