ХУДОЖНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ АРХЕТИПУ «ДІМ» В МІЛІТАРНІЙ АНТОЛОГІЇ «ОДА ДО УКРАЇНИ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-49Ключові слова:
архетип, дім, мілітарна проза, антологія, війна, сучасна українська прозаАнотація
Статтю присвячено виявленню та аналізу показових художніх трансформацій традиційного для структури менталітету українського народу архетипу дім у мілітарній новітній прозі періоду після лютого 2022 року. Концептуальність обраної в якості об’єкту дослідження антології «Ода до України» полягає в її беззаперечній репрезентативності в плані віддзеркалення специфіки дискурсу в наративному форматі колективного досвіду із фіксацією соціальних дискурсивних практик різних інтелектуальних еліт щодо певної проблеми, а також тематичній однорідності збірки, що поєднує оповіді про символічні або цілком фізичні простори, локуси, місця, які асоціюються з домом і формують як географічну, так і ментально-ціннісну мапу України. Застосовані у процесі дослідження художніх трансформацій традиційного для структури менталітету українського народу архетипу дім здобутки міфологічної критики, рецептивної естетики та наративного аналізу сприяли потрактуванню архетипу дім як тілесної категорії (Л. Якимчук, В. Рафєєнко), простеженню його видозміни у мікропростір дачі (Т. Золотковська, А. Курков), особливий ландшафт (карпатський у Т. Прохаська та І. Карпи чи кримський в А. Левкової, знакові для особистісного становлення топоси Бакоти у К. Бабкіної і Трахтемирова в Любка Дереша), акту набуття конотаційних нашарувань щасливе майбутнє або сам факт можливості цього майбутнього (П. Яценко, О. Михед). Такі трансформації віковічного національного архетипу спричинені найперше загрозою втрати фізичного дому (власної оселі, населеного пункту, регіону чи навіть всієї країни) внаслідок терористичних атак, окупації чи ведення прямих збройних дій на конкретній території. Одначе зазначені зміни також відбивають процес переходу поняття дім з утилітарно-фізичного рівня в метафізичне явище, що за умови найсильнішої екзистенційної кризи гарантуватиме можливість як особистісної, так і колективної реінкарнації.
Посилання
Герасименко Н. Архетип дому в романі С. Жадана «Інтернат». Академічні студії. Серія: Гуманітарні науки. 2022. № 1. С. 9–16.
Демченко А. Поетика тріади «дім – не дім – антидім» у збірці Сергія Жадана «Життя Марії». Сучасні літературознавчі студії. Феномен Дому в літературознавчій перспективі: зб. наук. праць / гол. ред. Н. Висоцька. 2016. №13. С. 207–216.
Дмитренко В. Архетип Дому в романі Галини Вдовиченко «Маріупольський процес». Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. 2021. №15 (15). С. 149–160.
Мачулін Л. Національні архетипи: як модус поезії спротиву в російсько-українській війні. Культура України. 2022. №77. С. 19–27.
Ода до України: збірка есеїв, оповідань та віршів / упоряд. Е. Рубен. Київ: Книголав. 224 с.
Стражний О. Український менталітет: ілюзії, міфи, реальність. Київ: Книга, 2008. 366 с.