ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-45Ключові слова:
термін, військовий термін, офіційна військова термінологія, нестатутна військова термінологія, адекватність, еквівалентністьАнотація
У статті проведено аналіз особливостей англомовної військової термінології та специфіки її перекладу на українську мову. З’ясовано зміст та особливості поняття термін, військовий термін. Визначено, що сучасна військова термінологія поділяється на дві групи: 1) офіційна термінологія; 2) нестатутна термінологія. Доведено, що військова література належить до двох функціональних мовних стилів − офіційно-ділового та науково-технічного. Було розглянуто структуру та особливості військових текстів та інших військових матеріалів та з’ясовано, що вони мають у своєму складі спеціальну військову термінологію, науково-технічні назви, сполучення, що є стійкими лише для військової категорії текстів, спеціальних позначень, скорочень, клішованих конструкцій. Було визначено, що військові тексти і матеріали мають чітку та стислу будову, чітке формулювання слів і думок, суворий поділ ідей і водночас повинні бути зрозумілими реципієнту і легко сприйматися. Також було проаналізовано важливість понять еквівалентності та адекватності під час перекладу військової термінології. Описано п'ять рівнів еквівалентності: 1) еквівалентність на рівні збереження мети комунікації; 2) еквівалентність на рівні збереження ситуації; 3) еквівалентність на рівні структури висловлювання; 4) еквівалентність на рівні повідомлення; 5) еквівалентність на рівні мовних знаків. Виділено три типи регулярних кореляцій адекватності перекладу: 1) еквіваленти або регулярні форми перекладу; 2) аналоги або контекстуальні відповідності; 3) перетворення або адекватні заміни. Було виявлено, що основною проблемою перекладу військової термінології є наявність варіантів перекладу, оскільки терміни поділяють на однозначні і багатозначні. Пильної уваги заслуговують різні абревіатури та скорочення, які здебільшого не мають відповідників у мові перекладу. Установлено, що військова термінологія вимагає від фахівця значної уваги та ретельності, а також високого рівня компетентності.
Посилання
Артюх В. До питання особливостей перекладу військової лексики. 2010. URL : http://www.nbuv.gov.ua.
Балабін В. В. Теоретичні засади військового перекладу в Україні: монографія. Київ: Логос, 2018. 492 с.
Зайцева М.О. Особливості перекладу термінів на військову тематику. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 10. 2013. С. 96–102.
Іграк К. Ю. Емоційно забарвлені елементи військової лексики. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2017. № 25. С. 55– 59.
Кияк Т. Р. Функції та переклад термінів у фахових мовах. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2007. С. 104–108.
Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2003. 448 с.
Мельник П.П. Юрковська М.М. Визначення поняття військової лексики та підходи до її вивчення. C:UsersstudentDesktop11258-Текст статті-22358-1-10-20211115.pdf
Пономарів О. Мовностилістичні поради: лексика іншомовного походження. Урок української. 2001. № 11-12. С. 25–27.
Селіванова О. О. Проблема диференціації перекладацьких трансформацій. Нова філологія. 2012. № 50. С. 201–208.
Словник української мови: в 11 томах. 1979.
Стацюк Р.В. Основні підходи до визначення поняття «термін» у сучасній лінгвістичній науці. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. Том 2, № 5, 2016. С.112-116.
Туровська Л. В. Дещо про генезис сучасної української військової термінології. Наукові праці. 2007. Вип. 54. С. 79–84.
Chaloupský L. A. Sociolinguistic Interpretation of Military Slang and Vernacular Expressions. Brno, 2005. 174 p.