ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ТЕХНІЧНІЙ ТА ФІЗИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЯХ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті розглядаються особливості вживання, порівняння та перекладу запозичень у технічній та фізичній терміносистемах французької мови. Об’єктом дослідження виступають запозичення із грецької, латинської та англійської мов. Предметом дослідження є особливості їх утворення, вживання та перекладу. Встановлено, що лексичний склад технічної та фізичної термінологій, що сформувався на ранніх етапах, збалансований словами латинського та грецького походження. Це пов’язано із тим, що значну кількість наукових трактатів було записано латинню, яка слугувала джерелом для номінації багатьох нових понять. Процес запозичення із латини відбувався лексемними одиницями, які асимілювались згідно з орфографічними та фонетичними нормами французької мови. Запозичення із грецької у технічну та фізичну терміносистеми представлені елементами auto-, photo- , micro-, nano-, mono-. Вони поєднувались із лексемами французької мови, утворюючи терміноелементи, що набули нового лексичного значення. Постіндустріальний та інформаційний періоди характеризує інтенсивне зростання англійських запозичень у технічній та фізичній терміносистемах французької мови. Проаналізовано денотативні запозичення, які виникають через необхідність номінації нових понять, процесів чи явищ. Конотативні запозичення позначають поняття, що вже мають свою назву у французькій мові. Такі терміни характеризуються звуженою семантикою в мові-реципієнті, тому їх вживання обмежено лише фізичною, технічною та суміжними терміносистемами. Розглянуто класифікацію запозичень за ступенем асиміляції та продуктивності, змінами, які зазнали англійські запозичення у французькій мові. На основі фахових текстів показано, що запозичені терміни-неологізми можуть поєднуватися з абревіатурними символами. Такі словоформи є стійкими щодо асиміляційних процесів внаслідок їх лаконічності, інформативності та поширеності серед науковців у провідних науково-дослідних центрах.