PECULIARITIES OF USING AND TRANSLATING BORROWINGS IN TECHNICAL AND PHYSICAL TERMINOLOGY (BASED ON THE FRENCH LANGUAGE)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-14Keywords:
anglicism, denotative borrowing, connotative borrowing, neologism, donor language, recipient languageAbstract
The article deals with the peculiarities of using, comparing and translating borrowings in the technical and physical terminology of the French language. The object of research is borrowings from Greek, Latin and English. The subject of the research is the peculiarities of their formation, use and translation. It has been revealed that the lexical composition of technical and physical terminology formed in the early stages is balanced by words of Latin and Greek origin. This is due to the fact that a significant number of scientific treatises were written in Latin, which served as a source for the nomination of many new concepts. The process of borrowing from Latin was carried out by lexical units that were assimilated in accordance with the orthographic and phonetic norms of the French language. Borrowings from Greek into the technical and physical terminology are represented by the elements auto-, photo-, micro-, nano-, mono-. They were combined with the lexemes of the French language to form term elements that acquired a new lexical meaning. The post-industrial and information periods are characterised by an intensive growth of English borrowings in the technical and physical terminology of the French language. Denotative borrowings that arise due to the need to nominate new concepts, processes or phenomena are analyzed. Connotative borrowings denote concepts that already have their own name in French. Such terms are characterised by a narrowed semantics in the recipient language, so their use is limited to the physical, technical and related term systems. The classification of borrowings by the degree of assimilation and productivity, changes that English borrowings have undergone in the French language are considered. On the basis of professional texts, it is presented that borrowed neologisms can be combined with abbreviated symbols. Such word forms are resistant to assimilation processes due to their conciseness, informativeness and prevalence among scientists in leading research centres.
References
Галян О. В. Формування та функціонування фізичних термінів у французькій мові: автореф. дис. … к-та філол. наук: 10.02.05 «романські мови». Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 20 с.
Галян О. В. Аналіз двокомпонентних фізичних термінів-словосполучень (на матеріалі французької мови). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2013. № 20 (269). С. 8–13.
Галян О. В. Утворення та функціонування ініціальних скорочень у фізичній терміносистемі (на матеріалі французької мови). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Київ : Логос, 2020. Вип. 37. С. 13–26.
Галян О. В. Запозичення фізичних термінів греко-латинського походження (на матеріалі французької мови). Лінгвістичні й методологічні основи філологічної підготовки викладача-романіста: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015. С. 18–21.
Галян О. В., Мартинюк О. М. Формування акронімів як спосіб утворення неологізмів у науково-технічних текстах (на матеріалі французької мови). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), Вінниця : ТОВ «фірма Планер», 2021. Вип. 32. С. 154–163.
Гейко Т. М. Епідигматичні зміни у лексико-семантичній системі французької мови під впливом культурологічних запозичень з арабської, африканських та азійських мов. Проблеми семантики слова, речення та тексту. К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. Вип. 27. С. 87–98.
Гейко Т. М. Шляхи збагачення мов у глобалізованому світі (на прикладі запозичень у французькій мові). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. 2012. №45. С. 45–47.
Крючков Г.Г. Неосемантизми з позитивною конотацією в сучасній французькій мові. Мовні і концептуальні картини світу. Ч. 1. Київ: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2014. Вип. 47. C. 577–582.
Чередниченко О. І. Лінгвокультурні аспекти глобалізації. Наукові записки КНУ ім. Т.Шевченка. Інститут філології. 2004. Т. ХІІІ. С. 131–132.
Alloncle A.-P. et d’autres. Ablation laser pour la microélectronique plastique. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 213–221.
Aranchuk L. E. Étude spectrale d’un micro-plasma d’implosion X-pinch. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 89–94.
Bogaards P. On ne parle pas franglais: La langue française face à l’anglais. Bruxelles: Duculot, 2008. 207 p.
Höfler M. Dictionnaire des anglicismes. Paris : Librairie Larousse, 1982. 308 p.
Lecherbourg L. et d’autres. Source X-UV pour la spectroscopie d’absorption en régime femtoseconde. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 63–72.
Misanchuk M. Anglicismes dans la presse francaise. L'Express et le Nouvel observateur (1991 – 1995). Calgary : University of Calgary, 1997. XI. 444 p.
Picone M. D. Anglicisms, Neologisms and Dynamic French. Amsterdam : John Benjamins, 1996. 462 p.
Rey-Debove J., Gagnon G. Dictionnaire des anglicismes. P.: Le Robert, 1986. 1150 p.
Le Robert. Dictionnaire du français sous la direction de Josette Rey-Debove. P.: Clé international, 1999. 1232 p.
