ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У ШКОЛІ: НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

Анотація

У статті запропоновано альтернативний погляд на проблему вивчення словосполучення в середній школі. Звернено увагу на те, що зміна траєкторії навчально-виховного процесу у зв’язку із впровадженням концепції НУШ детермінує переосмислення традиційного потрактування деяких синтаксичних одиниць, зокрема словосполучень, й передбачає озброєння сучасних учнів новітніми знаннями про систему української мови, ознайомлення їх із широким колом іноді навіть протилежних думок на одне й те саме лінгвальне явище. Зауважено той факт, що на уроках української мови словосполучення розглядають як поєднання повнозначних слів лише на основі підрядного зв’язку. Водночас сурядні конструкції нижчого рівня не знаходяться в предметному полі теорії словосполучення та чітко окреслені як такі, що не належать до цієї синтаксеми. Хоч думка про сурядне словосполучення не утвердилася офіційно в наукових філологічних колах, проте альтернативний погляд цю одиницю можна опрацьовувати з учнями 10–11 класів на факультативних заняттях чи спецкурсах. Такий підхід, безперечно, сприятиме розвитку наукового світогляду й критичного мислення учнівської молоді, адже думки прибічників виокремлення сурядних словосполучень є достатньо логічними та аргументованими. Аналіз широкого кола наукових положень щодо розгляданого явища сприятиме усвідомленню природи словосполучення, розкриє функційний потенціал сурядних сполучників, дасть змогу учням краще розуміти сурядні семантико-синтаксичні відношення в різних виявах. Сурядні словосполучення трактують як поєднання однофункційних компонентів на основі сурядного зв’язку. Для них характерна граматично-змістова незалежність та рівноправність компонентів, а відтак і їхня непідпорядкованість один одному. Подібно до підрядних словосполучень для означених синтаксем внутрішня стратифікація базована на характеристиці кількісного складу та семантико-синтаксичних відношень. У межах відкритих словосполучень виокремлюють одиниці з єднальними та розділовими відношеннями, а в межах закритих – із зіставно-протиставними, градаційними й приєднувальними. У пропонованій розвідці репрезентовано зразки вправ, які можуть бути використані для вивчення розгляданих синтаксичних одиниць. Примітно, що опрацювання теми про сурядні словосполучення уможливлює використання різнорівневих творчих завдань не лише для формування мовної грамотності як домінувальної компетентності, а й розширення світогляду учнів, розвитку їхнього креативного мислення.