НАРАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО СВІТУ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ПОЛІФОНІЧНОГО РОМАНУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖОНАТАНА САФРАНА ФОЕРА “EVERYTHING IS ILLUMINATED”)

Анотація

Це дослідження присвячене вивченню особливостей наративної організації художнього світу сучасного англомовного поліфонічного роману. В основу роботи покладено головні положення теорії М. Бахтіна, у якій «поліфонія» визначається як множинність самостійних голосів та свідомостей і розглядається як ознака діалогічності художнього тексту. Матеріалом для аналізу слугує роман Джонатана Сафрана Фоера «Everything is Illuminated». Цей твір є типовим зразком сучасного постмодерністського роману-хроніки, що містить декілька різнорідних текстів, написаних від імені різних оповідачів. Здійснений аналіз дав можливість встановити, що у різних темпоральних структурах тексту актуалізуються різні суб’єкти оповіді (наратори) і відповідні їм художні світи. Мова кожного окремого наратора створює власний світ, що ніби переривається вставками зі світів інших персонажів. Результатом стає своєрідний структурний діалогізм між двома сюжетними лініями роману – сучасною та історичною. Кожна з двох сюжетних ліній створює макросвіт-конгломерат, що є об’єднанням мікросвітів персонажів. Завдяки такій побудові твору забезпечується поліфонізм не лише між сюжетними лініями роману, але й усередині них, тобто між голосами нараторів і персонажів кожного макросвіту. Багатовимірна наративна перспектива у поєднанні з розмиванням часового й просторового планів зображуваних подій у романі слугує засобом привертання уваги до найважливіших проблем твору та розкриття його основної думки, а саме ідеї «осяяння», яку можна вважати розгорнутою текстовою метафорою, що реалізується шляхом діалогічного переплетення сюжетних ліній, наративних планів та точок зору на зображувану ситуацію. Учасниками текстового діалогу є не лише автор, що дискутує з безліччю голосів-свідомостей, а й читач, який слідкує за ходом дискусії, зіставляє різні точки зору, вибудовує власну позицію та бачення текстового світу. Таким чином, текстове багатоголосся стимулює особливий спосіб читання твору, конструюючи образ інтелектуального читача-дослідника, що бере активну участь у поліфонічному діалозі.