ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ РОЗМОВНОМУ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ ВІДЕООГЛЯДІВ КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-6Ключові слова:
семантика, лексема, емоційний стан, емотивна лексика, розмовний дискурс, інтернет-дискурс, комунікаціяАнотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей вербалізації емоційних станів в англійській мові на матеріалі розмовного інтернет-дискурсу, а саме в усному мовленні англійськомовних блогерів-мільйонників – представників США та Великобританії, які розміщують у публічному доступі відео з оглядами сучасної косметичної продукції. Джерелом добору емпіричного матеріалу було вибрано відеохостінгову платформу YouTube через її публічність, доступність, впливовість та широке охоплення цільової аудиторії. Емпіричний корпус дослідження складається з 540 одиниць (849 слововживань), відібраних методом суцільної вибірки (загальна тривалість відео 6 год. 21 хв. 41 с.). Емоції, як один із вагомих компонентів комунікативної діяльності людини, є невідʼємною частиною повсякденного суспільного життя індивіда. Емотивність визначається як властивість мови виражати емоційні стани за допомогою мовних засобів. Лексичні номінації, які використовуються для позначення емоцій, у сучасній лінгвістичній літературі визначаються як емотивна лексика. Аналіз емпіричного матеріалу, який враховує розподіл емоційних станів на позитивні та негативні, дозволяє стверджувати, що позитивна оцінка косметичної продукції дещо переважає: виявлено 292 од. (54,1%) на позначення позитивних емоцій та 248 од. (45,9%), які виражають негативні емоційні стани. Серед позитивних емоційних станів виявлено лексеми, які вербалізують «радість», «подив» та «інтерес»; серед негативних – «розчарування», «відразу» та «гнів». Результати морфологічного аналізу емпіричного корпусу дослідження демонструють, що найпродуктивнішим способом номінації позитивних та негативних емоцій виявився прикметник, значно менш репрезентативним є дієслівний та іменниковий способи, найменш продуктивним – прислівник; важливе місце у вербалізації емоцій посідають вигуки як експресивно-апелятивні мовні засоби.
Посилання
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.
Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення в процесі створення фразеологічних одиниць: на матеріалі німецької мови : монографія. Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
Залужна О.О., Головенько В.В. Особливості ґенези та функціонування синестетичної метафори в оглядах українських страв та продуктів харчування (на матеріалі YouTube відео англійськомовних блогерів). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : збірник наукових праць. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2019. Вип. 38. С. 62–73. DOI: http://dx.doi.org/10.31558/2075-2970.2019.38.6.
Кузенко Г.М. Мовні засоби вираження емотивності. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. 2000. Т. 18. С. 76–83.
Літвінчук І.М. Прагматика емотивного тексту (психосемантичне експериментальне дослідження : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15. Київ, 2000. 17 с.
Малярчук О.В. Прагматичні особливості англійських вигуків як засобів реалізації емоцій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2014. Вип. 9. С. 96–100.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя : ЗНУ, 2002. 351 с.
Ekman P. Emotions Revealed: Recognizing Faces and Feelings to Improve Communication and Emotional Life. New York : Holt Paperbacks, 2007. 320 p.
Foolen A. The Relevance of Emotion for Language and Linguistics. Moving Ourselves, Moving Others. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2012. P. 347–368. DOI: 10.1075/ceb.6.13foo.
Gross J.J., Thompson R.A. Emotion Regulation: Conceptual Foundations. Handbook of Emotion Regulation. New York : Guilford Press, 2007. P. 3–24.
Izard C. E. Human Emotions. New York : Springer New York, 1977. 496 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4899-2209-0.
Izard C.E. The Psychology of Emotions. New York : Springer New York, 1991. 472 p.
Kövecses Z. Emotion Concepts: Social Constructionism and Cognitive Linguistics. The Verbal Communication of Emotions: Interdisciplinary Perspectives. Routledge, 2002. P. 109–124.
Lazarus R.S. Emotion and Adaptation : Handbook of Personality Theory and Research. Oxford : Oxford University Press, 1991. P. 609–637. DOI: 10.2307/2075902.
Lutz С.A., Abu-Lughod L. Language and the Politics of Emotion. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 217 p. DOI: https://doi.org/10.1525/jlin.1991.1.1.115.
Niemeier S., René D. (eds.) The Language of Emotions: Conceptualization, Expression and Theoretical Foundation. Amsterdam : John Benjamins. 1997. 337 p. DOI: https://doi.org/10.1075/z.85.
Panasenko N. Linguistic Markers of Emotional Concept LOVE in Literary Texts. US-China Foreign Language. 10(4). 2012. P. 1067–1084.
Reilly J., Seibert L. Language and Emotion : Handbook of Affective Sciences. Oxford : Oxford University Press, 2003. P. 535–559.
Wierzbicka A. Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals (Studies in Emotion and Social Interaction). Cambridge : Cambridge University Press, 1999. 349 p. DOI: 10.1017/CBO9780511521256.
Zaluzhna Olha. YouTube Videos as a Source of Empirical Material for the Linguistic Research. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов» (17 січня 2020 р.) / Ред. колегія: М.Я. Оленяк (відп. ред.), О.В. Білецька, О.О. Залужна, Д.Є. Ігнатенко. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2020. С. 16–19.