VERBALISATION OF EMOTIONAL STATES IN MODERN ENGLISH CONVERSATIONAL INTERNET DISCOURSE (BASED ON VIDEO REVIEWS OF COSMETIC PRODUCTS)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-6Keywords:
semantics, lexeme, emotional state, emotive vocabulary, conversational discourse, Internet discourse, communicationAbstract
The article is devoted to the study of emotional states verbalization in the English language, based on the conversational Internet discourse, represented by the spoken speech of the English-speaking vloggers with millions of subscribers and billions of views on their YouTube channels, i.e. James Charles, Jeffree Star, Safiya Nygaard, Bretman Rock. The personalities, whose videos were chosen for analysis, are representatives of the US and the UK linguocultures who upload their videos granting public access and create their content reviewing modern brands of cosmetics. YouTube was selected as the source of empirical material as it is an open-access video hosting platform which is highly relevant for modern society attracting billions of viewers. The research empirical database is constituted by 540 lexical units (849 word uses) which were selected by continuous sampling (the overall duration of the videos analyzed is 6 hours 21 minutes 41 seconds). Emotions as a crucial component of the human communicative activities are an indispensable element of their everyday social life. Emotiveness is defined as the ability of the language to express emotional states with the help of various language means. Lexical nominations which are involved into verbalization of emotions are termed as emotive vocabulary. The analysis of the empirical database which grounds on the division of emotional states into positive and negative allows to claim that positive emotions prevail, as they are represented by 292 units (54.1%) against 248 units (45.9%) reflecting negative emotional states. Among the group of positive emotions, the following were singled out: ‘happiness’, ‘surprise’, ‘interest’; negative emotional states are represented by ‘disappointment’, ‘disgust’, ‘anger’. The results of the database morphological analysis demonstrate that the most productive way of representing both positive and negative emotional states is with the help of the adjective. The verb and the noun are used for verbalization of emotions significantly less frequently, whereas the adverb is used the least. In addition, an important role in verbalization of emotions is played by the interjection.
References
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.
Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення в процесі створення фразеологічних одиниць: на матеріалі німецької мови : монографія. Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
Залужна О.О., Головенько В.В. Особливості ґенези та функціонування синестетичної метафори в оглядах українських страв та продуктів харчування (на матеріалі YouTube відео англійськомовних блогерів). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : збірник наукових праць. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2019. Вип. 38. С. 62–73. DOI: http://dx.doi.org/10.31558/2075-2970.2019.38.6.
Кузенко Г.М. Мовні засоби вираження емотивності. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. 2000. Т. 18. С. 76–83.
Літвінчук І.М. Прагматика емотивного тексту (психосемантичне експериментальне дослідження : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15. Київ, 2000. 17 с.
Малярчук О.В. Прагматичні особливості англійських вигуків як засобів реалізації емоцій. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2014. Вип. 9. С. 96–100.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя : ЗНУ, 2002. 351 с.
Ekman P. Emotions Revealed: Recognizing Faces and Feelings to Improve Communication and Emotional Life. New York : Holt Paperbacks, 2007. 320 p.
Foolen A. The Relevance of Emotion for Language and Linguistics. Moving Ourselves, Moving Others. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2012. P. 347–368. DOI: 10.1075/ceb.6.13foo.
Gross J.J., Thompson R.A. Emotion Regulation: Conceptual Foundations. Handbook of Emotion Regulation. New York : Guilford Press, 2007. P. 3–24.
Izard C. E. Human Emotions. New York : Springer New York, 1977. 496 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4899-2209-0.
Izard C.E. The Psychology of Emotions. New York : Springer New York, 1991. 472 p.
Kövecses Z. Emotion Concepts: Social Constructionism and Cognitive Linguistics. The Verbal Communication of Emotions: Interdisciplinary Perspectives. Routledge, 2002. P. 109–124.
Lazarus R.S. Emotion and Adaptation : Handbook of Personality Theory and Research. Oxford : Oxford University Press, 1991. P. 609–637. DOI: 10.2307/2075902.
Lutz С.A., Abu-Lughod L. Language and the Politics of Emotion. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 217 p. DOI: https://doi.org/10.1525/jlin.1991.1.1.115.
Niemeier S., René D. (eds.) The Language of Emotions: Conceptualization, Expression and Theoretical Foundation. Amsterdam : John Benjamins. 1997. 337 p. DOI: https://doi.org/10.1075/z.85.
Panasenko N. Linguistic Markers of Emotional Concept LOVE in Literary Texts. US-China Foreign Language. 10(4). 2012. P. 1067–1084.
Reilly J., Seibert L. Language and Emotion : Handbook of Affective Sciences. Oxford : Oxford University Press, 2003. P. 535–559.
Wierzbicka A. Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals (Studies in Emotion and Social Interaction). Cambridge : Cambridge University Press, 1999. 349 p. DOI: 10.1017/CBO9780511521256.
Zaluzhna Olha. YouTube Videos as a Source of Empirical Material for the Linguistic Research. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов» (17 січня 2020 р.) / Ред. колегія: М.Я. Оленяк (відп. ред.), О.В. Білецька, О.О. Залужна, Д.Є. Ігнатенко. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2020. С. 16–19.
