ОКРЕМІ АСПЕКТИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТА В МЕГАТЕКСТІ О. ЖОВНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-3

Ключові слова:

О. Жовна, психопоетика, психопортрет, протиріччя, самоідентифікація особистості

Анотація

У статті наголошено на тому, що проблема реконструкції психопортрета митця перебуває на перетині літератури та психології. Виявлення внутрішніх мотивів, емоційних станів та когнітивних процесів, що визначають літературну творчість, розширює наше розуміння природи творчості та її впливу на читачів. Наголошено, що дослідження проблеми реконструкції психологічного портрета письменника, яке охоплює складні філософські, етичні та естетичні питання, сприяє глибокому розумінню художньої позиції митця. У літературознавстві та психології на межі ХХ–ХХІ століть виникла нова візія – психопоетика, яка об’єднує у собі вивчення психології в літературі та психологізму як феномену, що характерний для літератури, і досліджує їх міждисциплінарні взаємозв’язки та вплив на особистість письменника. Ці підходи дозволяють глибше розуміти творчий процес, реконструювати психологічний портрет письменника та його особистість через аналіз його текстів. У дослідженні приділено особливу увагу вивченню окремих аспектів психологічного портрета О. Жовни, а також способам його відображення у різних видах мегатексту, таких як автобіографія, спогади, щоденники, листи, власне літературні твори. Цей комплексний аналіз допомагає розкрити багатогранну природу письменника та вплив його психосвіту на його літературну творчість. Було встановлено, що важливим складником психопортрета О. Жовни є складна самоідентифікація та протиріччя в інтенціях, деякі з них письменник втілює у своїх літературних творах. Його персонажі вирішують проблему подвійного життя, використовуючи різні стратегії: адаптують свою ідентичність до загальних суспільних стандартів; вибирають подвійне життя, приховуючи свої справжні прагнення та особистість і втрачаючи можливість на щастя; вибирають альтернативний шлях, що суперечить загальноприйнятим суспільним нормам і цінностям, надаючи перевагу втіленню своїх унікальних бажань та ідей, навіть якщо це суперечить суспільним стандартам. Ці способи розв’язання внутрішнього конфлікту в творах О. Жовни розкривають різні аспекти пошуку ідентичності як для персонажів, так і для самого автора.

Посилання

Бахтін М. Проблема тексту в лінгвістиці, філософії та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. / За ред. М. Зубицької. Львів : Літопис, 1996. С. 318–322.

Бойко В. Художня трансформація афекту в повісті Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців». Львівський філологічний часопис. 2012. № 12. С. 25–31.

Вільчинська Т.П. Образ автора художнього тексту в парадигмі сучасних лінгвістичних досліджень. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. 2012. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Т. 26 (65). № 1. С. 190–194.

Габор В. У гостях в Олександра Жовни в Новомиргороді. Кур’єр Кривбасу. 2016. Квітень–травень. С. 261–266.

Головій О. Формування біографічного методу в українському літературознавстві ХІХ ст. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. 2015. № 9. С. 33–39.

Гуцало О.В. Психопоетика як компонент кінематографічної складової драми Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Закарпатські філологічні студії. 2017. Випуск 23. Т. 1. С. 256–261.

Даценко Я.В. Психопоетика творчості Григора Тютюнника : дис. канд. філол. наук : 10.01.01. Кропивницький, 2019. 214 с.

Дубравська З.Р. Категорії «образ автора» та «імпліцитний автор» у текстовому аналізі біографічного письма Мартіна Еміса. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 43. Т. 4. С. 7–10.

Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками. Львів : ЛА Піраміда, 2008. 388 с.

Зборовська Н.В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. 498 с.

Ковпік С.І. Психопоетика «автобіографії» Марка Черемшини. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : збірник наукових праць. 2015. № 1 (15). С. 70–73.

Козлов А.В. Психіка письменника і персонажів як основа визначення психопоетики, ментальності і духовності твору (замість вступу). Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. 2013. Вип. 1. С. 5–13.

Коцюбенко Л. Явищe пcиxoлoгiзму в xудoжнiй лiтepaтуpi. Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія». 2019. Вип. 29. С. 23–31, с. 27.

Михида С.П. Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника : монографія. Кіровоград : «ПоліграфТерція», 2012. 352 с.

Михида С.П. Психопоетика: проблема кореляції психологоспрямованих літературознавчих технологій. Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту) : збірник наукових праць. Випуск 7. Дніпропетровськ : Пороги, 2007. С. 48–55.

Ніколайчук І.А. Біографізм ХХ століття в контексті методу «нового історизму». Маґістеріум. 2017. Вип. 69. С. 53–60.

Олександр Жовна про життя в Новомиргороді. URL: https://www.youtube.com/watch?v=yEHOcsmbiO0 (дата звернення: 01.10.2023).

Панченко В. Запрошення до потойбіччя. Вдовушка. Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1996. С. 1–5.

Папіш В. Психолінгвістичні особливості художньої мови І. Чендея. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2012. Вип. 28. С. 183–188.

Печарський А.Я. Психоаналітична парадигма української прози першої третини XX ст. : автореф. дис. д-ра філол. наук : 10.01.01. Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів, 2011. 40 c.

Пуніна О. Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса: розвідка-нарис. Брустури : Дискурсус, 2022. 160 с.

Риженко К.В. Автобіографічний дискурс художньої прози Пантелеймона Куліша : дис. д-ра філол. наук : 10.01.01. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2019. 233 с.

Саєнко В. Письменник, який не полишає вчительської праці. Українська мова та література. 2004. Число 15 (367). С. 41–48.

Самототожність письменника : колективна монографія. Київ : Українська книга, 1994.

Ситник О.В. Психопоетика архетипного мотиву дороги у малій прозі В. Фолкнера. Молодий вчений. 2018. № 11 (63). С. 333–336.

Скляр І.О. Психопоетика творчості Валер’яна Підмогильного : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.01.01. Харків, 2012. 20 с.

Черненко Н. Олександр Жовна. Плутане інтерв’ю. URL: https://old.library.kr.ua/kray/zhovna.html (дата звернення: 01.10.2023).

Як Олександр Жовна каже про життя в Новомиргороді. URL: https://www.youtube.com/watch?v=yEHOcsmbiO0 (дата звернення: 01.10.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-17

Як цитувати

Дергачова, О. (2023). ОКРЕМІ АСПЕКТИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТА В МЕГАТЕКСТІ О. ЖОВНИ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (206), 20–27. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-3