SPECIFIC ASPECTS OF RECONSTRUCTING THE PSYCHOLOGICAL PORTRAIT IN THE MEGATEXT OF O. ZHOVNА

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-3

Keywords:

O. Zhovna, psychopoetics, psychological portrait, contradictions, self-identification

Abstract

The article emphasizes that the issue of reconstructing the psychological portrait of an artist exists at the intersection of literature and psychology. Revealing the inner motives, emotional states, and cognitive processes that shape literary creativity expands our understanding of the nature of creativity and its impact on readers. The study highlights that the investigation of the problem of reconstructing the psychological portrait of a writer, which encompasses complex philosophical, ethical, and aesthetic questions, contributes to a deep understanding of the artist’s creative position. In the late 20th and early 21st centuries, a new vision called psychopoetics emerged in literary studies and psychology. It combines the study of psychology in literature and psychologism as a phenomenon inherent to literature, exploring their interdisciplinary relationships and their influence on the writer’s personality. These approaches enable a deeper understanding of the creative process and the reconstruction of the psychological portrait of the writer through an analysis of their texts. The research pays particular attention to the study of specific aspects of O. Zhovna’s psychological portrait and the ways it is reflected in various types of a megatext, such as biography, memoirs, diaries, letters and literary works. This comprehensive analysis helps reveal the multifaceted nature of the writer and the influence of their psychosocial background on their literary creativity. It was established that a crucial component of O. Zhovna’s psychopoetic portrait is a complex self-identification and the contradictions in their intentions, some of which the writer embodies in their literary works. О. Zhovna’s characters address the issue of double life using various strategies: adapting their identity to societal standards, choosing a double life by concealing their true desires and identity at the cost of losing the chance for happiness, or opting for an alternative path that contradicts societal norms and values, prioritizing the realization of their unique desires and ideas even if it conflicts with societal standards. These methods of resolving internal conflicts in O. Zhovna’s works reveal different aspects of the quest for identity, both for the characters and the author.

References

Бахтін М. Проблема тексту в лінгвістиці, філософії та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. / За ред. М. Зубицької. Львів : Літопис, 1996. С. 318–322.

Бойко В. Художня трансформація афекту в повісті Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців». Львівський філологічний часопис. 2012. № 12. С. 25–31.

Вільчинська Т.П. Образ автора художнього тексту в парадигмі сучасних лінгвістичних досліджень. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. 2012. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Т. 26 (65). № 1. С. 190–194.

Габор В. У гостях в Олександра Жовни в Новомиргороді. Кур’єр Кривбасу. 2016. Квітень–травень. С. 261–266.

Головій О. Формування біографічного методу в українському літературознавстві ХІХ ст. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. 2015. № 9. С. 33–39.

Гуцало О.В. Психопоетика як компонент кінематографічної складової драми Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Закарпатські філологічні студії. 2017. Випуск 23. Т. 1. С. 256–261.

Даценко Я.В. Психопоетика творчості Григора Тютюнника : дис. канд. філол. наук : 10.01.01. Кропивницький, 2019. 214 с.

Дубравська З.Р. Категорії «образ автора» та «імпліцитний автор» у текстовому аналізі біографічного письма Мартіна Еміса. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 43. Т. 4. С. 7–10.

Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками. Львів : ЛА Піраміда, 2008. 388 с.

Зборовська Н.В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. 498 с.

Ковпік С.І. Психопоетика «автобіографії» Марка Черемшини. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : збірник наукових праць. 2015. № 1 (15). С. 70–73.

Козлов А.В. Психіка письменника і персонажів як основа визначення психопоетики, ментальності і духовності твору (замість вступу). Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. 2013. Вип. 1. С. 5–13.

Коцюбенко Л. Явищe пcиxoлoгiзму в xудoжнiй лiтepaтуpi. Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія». 2019. Вип. 29. С. 23–31, с. 27.

Михида С.П. Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника : монографія. Кіровоград : «ПоліграфТерція», 2012. 352 с.

Михида С.П. Психопоетика: проблема кореляції психологоспрямованих літературознавчих технологій. Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту) : збірник наукових праць. Випуск 7. Дніпропетровськ : Пороги, 2007. С. 48–55.

Ніколайчук І.А. Біографізм ХХ століття в контексті методу «нового історизму». Маґістеріум. 2017. Вип. 69. С. 53–60.

Олександр Жовна про життя в Новомиргороді. URL: https://www.youtube.com/watch?v=yEHOcsmbiO0 (дата звернення: 01.10.2023).

Панченко В. Запрошення до потойбіччя. Вдовушка. Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1996. С. 1–5.

Папіш В. Психолінгвістичні особливості художньої мови І. Чендея. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2012. Вип. 28. С. 183–188.

Печарський А.Я. Психоаналітична парадигма української прози першої третини XX ст. : автореф. дис. д-ра філол. наук : 10.01.01. Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів, 2011. 40 c.

Пуніна О. Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса: розвідка-нарис. Брустури : Дискурсус, 2022. 160 с.

Риженко К.В. Автобіографічний дискурс художньої прози Пантелеймона Куліша : дис. д-ра філол. наук : 10.01.01. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2019. 233 с.

Саєнко В. Письменник, який не полишає вчительської праці. Українська мова та література. 2004. Число 15 (367). С. 41–48.

Самототожність письменника : колективна монографія. Київ : Українська книга, 1994.

Ситник О.В. Психопоетика архетипного мотиву дороги у малій прозі В. Фолкнера. Молодий вчений. 2018. № 11 (63). С. 333–336.

Скляр І.О. Психопоетика творчості Валер’яна Підмогильного : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.01.01. Харків, 2012. 20 с.

Черненко Н. Олександр Жовна. Плутане інтерв’ю. URL: https://old.library.kr.ua/kray/zhovna.html (дата звернення: 01.10.2023).

Як Олександр Жовна каже про життя в Новомиргороді. URL: https://www.youtube.com/watch?v=yEHOcsmbiO0 (дата звернення: 01.10.2023).

Published

2023-11-17

How to Cite

Derhachova, O. (2023). SPECIFIC ASPECTS OF RECONSTRUCTING THE PSYCHOLOGICAL PORTRAIT IN THE MEGATEXT OF O. ZHOVNА. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (206), 20–27. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-206-3