СТРАТЕГІЇ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ РЕЗЮМЕ: ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ І ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІРИ

Анотація

У статті здійснено зіставний прагмалінгвістичний і лінгвокультурологічний аналіз українських та американських резюме як провідних жанрів у системі документів із кадрово-контрактних питань. Мета дослідження – на основі їх порівняльного аналізу виявити специфіку прагматичних стратегій самопрезентації в діловому дискурсі України та США, зумовлених національно маркованими ментальними кодами, етнокультурними традиціями й позамовними чинниками. Методологія базується на застосуванні порівняльно-зіставного та прагмалінгвістичного аналізу, елементів дискурс-аналізу й лінгвокультурологічного декодування емпіричного матеріалу (близько 200 текстів резюме на платформах Work.ua, Robota.ua, LinkedIn та американських аналогах). Наукова новизна полягає в комплексній систематизації комунікативно-прагматичних моделей самопрезентації в сучасному кар’єрному дискурсі з урахуванням новітніх трансформацій (цифровізації, алгоритмів автоматизованого відбору кандидатів, впливу воєнно-економічного контексту). Окреслено ключові лінгвокультурні протиставлення: стратегія констатації процесу – досягнення, професійна скромність – активна самореклама, універсальний солдат – вузькопрофільний експерт, емпатійний клімат – раціональний вакуум, людиноспрямована декларативність – результатоспрямована діяльність. Основні висновки доводять, що американська модель функціонує як деперсоналізований, алгоритмічний бізнес-кейс, орієнтований на активні дієслова та вимірювані показники. Натомість українське резюме постає на перетині бюро- кратичного, корпоративного й етноспецифічного дискурсів, трансформуючись із сухої бізнес-довідки на особистісно-професійне есе з високим рівнем адаптивності, номінативності та комунікативної відкритості. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу штучного інтелекту й нейромереж на деканцеляризацію та уніфікацію мовних моделей українського ділового дискурсу