МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ТА СЕМАНТИЧНІ ПАСТКИ ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ

Анотація

Інтенсифікація глобальних комунікативних процесів зумовлює активне проникнення нових мовних одиниць у різні культурні простори. Особливо динамічно це відбувається в англомовному середовищі, де неологізми швидко набувають соціальної, ідеологічної й прагматичної маркованості. Відповідно їх адаптація в іншомовному дискурсі супроводжується низкою смислових трансформацій, що можуть спричиняти втрату конотацій або викривлення первинного значення. У зв’язку з цим актуалізується потреба системного аналізу семантичних ризиків, які виникають у процесі перекладацького посередництва. Мета дослідження полягає у виявленні та типологізації семантичних пасток, що виникають при перекладі англійських неологізмів, аналізі механізмів їх формування в міжкультурному середовищі та обґрунтуванні стратегій їх мінімізації з урахуванням ролі перекладача як культурного медіатора. Методи дослідження охоплюють семантичний аналіз, порівняльно-дискурсивний підхід, елементи контекстуального аналізу, а також узагальнення емпіричного матеріалу на основі добірки сучасних англійських неологізмів, що функціонують у медійному й цифровому просторі. Результати дослідження свідчать, що найбільш поширеними є конотативна редукція, прагматичне викривлення та культурна невідповідність. З’ясовано, що формальне відтворення мовної одиниці без урахування її соціального контексту підвищує ризик семантичної втрати. У статті здійснено типологізацію семантичних пасток, що виникають під час перекладу англійських неологізмів, та визначено їхні структурні й функціональні особливості, а також проаналізовано механізми семантичного зсуву в умовах культурної адаптації нових мовних одиниць. Запропоновано модель ухвалення перекладацького рішення, яка враховує ступінь культурної маркованості неологізму та передбачає перевірку на наявність потенційної смислової пастки. У висновках зазначено, що переклад нових мовних одиниць є процесом вторинної інтерпретації, у межах якого формується нове семантичне поле. Ефективність цього процесу прямо залежить від здатності перекладача інтегрувати лінгвістичні, прагматичні та соціокультурні чинники. Отримані результати можуть бути використані в підготовці перекладачів, у практиці локалізації контенту та подальших дослідженнях динаміки сучасної лексики.