МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ GERECHTIGKEIT ОЧИМА ЖІНОК У ВЗАЄМОДІЇ ОСОБИСТІСНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСІВ І ПЕРЕКЛАД КЛЮЧОВИХ CУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ

Анотація

У статті виконано аналіз мовної репрезентації концепту GERECHTIGKEIT у взаємодії особистісного та політичного дискурсів на матеріалі книги Вікторії Амеліної Blick auf Frauen. Den Krieg im Blick. Актуальність дослідження зумовлена зростанням наукового інтересу до воєнного дискурсу й необхідністю осмислення морально-правових категорій у мовному відображенні сучасної війни. У центрі уваги перебуває концепт GERECHTIGKEIT, який у воєнному дискурсі поєднує правові, моральні та культурні смисли і є важливою когнітивною одиницею інтерпретації воєнного досвіду. Мета статті – аналіз мовної репрезентації цього концепту у взаємодії особистісного та політичного дискурсів, а також дослідження особливостей перекладу українських суспільно-політичних реалій у німецькомовному тексті. Методологічну основу дослідження становлять когнітивно-дискурсивний підхід, дискурс-аналіз, лексико-семантичний і контекстуально-інтерпретаційний методи, а також перекладознавчий аналіз. У статті встановлено, що в політичному дискурсі концепт GERECHTIGKEIT функціонує переважно як інституційно-правова категорія, пов’язана з міжнародним правом, відповідальністю за воєнні злочини та механізмами правосуддя. Водночас в особистісних наративах він набуває морально-емоційного змісту й відображає індивідуальний досвід переживання війни, прагнення відновлення справедливості, пам’яті та морального осмислення подій. Окрему увагу приділено перекладознавчому аспекту дослідження. Установлено, що відтворення українських суспільно-політичних реалій у німецькомовному тексті здійснюється переважно за допомогою транслітерації, транскрипції, калькування й напівкальки. Застосування цих перекладацьких трансформацій забезпечує збереження національно-культурної специфіки та дискурсивного значення реалій у міжкультурній комунікації. Результати дослідження підтверджують багатовимірний характер концепту GERECHTIGKEIT і його важливу роль у формуванні смислової структури сучасного воєнного дискурсу.