ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР ВОЄННОЇ МЕТАФОРИ: ВІД МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ДО СТРАТЕГІЙ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена психолінгвістичному виміру воєнної метафори як інструменту психологічного захисту та саморегуляції особистості в умовах збройного конфлікту. Автори аналізують, як повномасштабна війна проти України трансформувала мовний ландшафт, перетворивши метафору з художнього тропу на когнітивний механізм адаптації. Теоретичне підґрунтя дослідження спирається на когнітивну лінгвістику (Дж. Лакофф, М. Джонсон) і психоаналітичну традицію (А. Фрейд), що пояснюють метафору як спосіб структурування реальності та механізми захисту психіки. У статті показано, що воєнна метафора виконує функцію «когнітивного щита», дозволяючи військовослужбовцям дистанціюватися від травматичних подій, знижувати рівень тривоги та мобілізувати внутрішні ресурси. Емпірична частина ґрунтується на анкетуванні військовослужбовців Національної гвардії України (n=40), що дало змогу виявити специфіку мовних моделей у колективній свідомості. Результати засвідчили домінування стратегій усвідомленої присутності (42,5%), цілепокладання і планування (22,5%), когнітивної переоцінки (17,5%) та соціальної підтримки (15%). Виявлено, що дегуманізуючі номінації ворога («орки», «м’ясо», «добриво для української землі») поєднують механізми інтелектуалізації, проєкції та раціоналізації, знімаючи внутрішній конфлікт у здійсненні насильства. Метафори саморегуляції («стиснута пружина», «автопілот», «стати на підзарядку») відображають прагнення військових керувати власним психофізіологічним станом. Порівняльний аналіз медійного дискурсу та мовлення військових показав розбіжності між героїзуючими моделями («Війна – це шлях», «Війна – це боротьба за життя») та прагматичними моделями фронту («Війна – це робота»). Практичне значення дослідження полягає у можливості використання метафоричного моделювання як інструменту профілактики вторинної травматизації та підтримки ментального здоров’я особового складу. Робота пропонує новий підхід до аналізу мовних практик у бойових умовах, поєднуючи когнітивно-лінгвістичний та психологічний аспекти, що відкриває перспективи для подальших міждисциплінарних досліджень.