ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ПАРАЛЕЛЬНІ ТЕКСТИ/КОРПУСИ В РУСЛІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

Анотація

Одним з головних методів дослідження у перекладознавстві є порівняльний аналіз тексту оригіналу (ТО) та тексту перекладу (ТП), а саме аналіз форми та змісту тексту перекладу у порівнянні з формою та змістом тексту оригіналу. ТО та ТП становлять собою об’єктивні факти, доступні для спостереження та аналізу. В процесі перекладу встановлюються певні відносини між двома текстами різними мовами. Порівняння ТО та ТП дає можливість дослідникам розкрити внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також знайти зміни у формі та змісті, які відбуваються під час заміни одиниці оригіналу одиницею перекладу, що є еквівалентною. Порівняльний аналіз перекладів дає змогу з’ясувати, як долаються типові труднощі перекладу, пов’язані із специфікою кожної мови, а також які елементи оригіналу втрачаються під час перекладу. Внаслідок цього маємо опис перекладацьких фактів, який висвітлює реальну картину процесу. У анотаціях не зазначаються внутрішньотекстові посилання. Порівняльний аналіз із застосуванням паралельних текстів/корпусів був, є і буде перспективним методом викладання іноземних мов та перекладу з очевидних причин, адже досвід показує, що той, хто порівнює, бачить більше, ніж той, хто обходиться без цього важливого (самоочевидного) інструменту пізнання. З нашого досвіду, порівняльний аналіз ТО і ТП та використання паралельного аналізу текстів/корпусів є ефективним та очевидним засобом вступити в діалог зі студентами, дізнатися багато про міркування, які керують перекладацьким процесом, вивести з них перекладацькі процедурні висновки і переконливо про демонструвати умови і причини вдалих, відносно вдалих, відносно невдалих і абсолютно невдалих перекладів. Крім того, сутнісна особливість, структурна та експресивна своєрідність мови, її межі та можливості найяскравіше виявляються через зумовлене перекладом порівняння. Не дивно, що численні влучні та лінгвістично обґрунтовані зауваження щодо стилістичних та функціональних особливостей мови є результатом перекладацької рефлексії, а саме міжмовнї апроксимації.