ТРИ ПРОЯВИ ТРЕТЬОГО КОДУ В ПЕРЕКЛАДАХ ЕПОХИ СМП: СИТУАЦІЙНА РОЗВІДКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-41Ключові слова:
художній переклад, машинний переклад, природність, буквалізми, третій код, якість перекладуАнотація
Актуальність дослідження зумовлена масовим використанням систем машинного перекладу (СМП) у професійній перекладацькій діяльності та браком розвідок, присвячених ідентифікації проявів третього коду в німецько-українському напрямку, джерелом яких можуть бути згадані СМП. Третій код розглядаємо як особливий вид мови, що перебуває на межі між вихідною та цільовою мовами та пов’язаний із буквальним перекладом, неприродними для цільової мови конструкціями та ігноруванням узусних норм. Мета дослідження полягає у виявленні та описові проявів третього коду, релевантних для німецько-українського перекладу, кількісному порівнянні проявів третього коду в емпіричних матеріялах, а також ідентифікації природних альтернатив. За емпіричний матеріял дослідження правлять чотири тексти: роман Ф. Кафки «Der Prozess» (1925), український переклад П. Таращука «Процес» (1998), український переклад СМП DeepL (2025) та український переклад, що його виконав перекладач з однорічним досвідом за допомогою СМП DeepL (2025). З метою забезпечення валідности результатів ми здійснили сліпу ситуаційну розвідку, учасник якої спочатку не знав про справжню мету перекладу. У межах дослідження проаналізовано три прояви третього коду: розділові запитання, імпліцитний займенник «це» в конструкції «робити + це» та недоречне перейняття присвійних займенників. Результати кількісного порівняння підтвердили евристичну гіпотезу: переклад, виконаний за допомогою СМП, містить значно більшу кількість проявів третього коду. Окрім того, ми ідентифікували основні тактики, завдяки яким переклад, виконаний до поширення СМП, містив меншу кількість проявів третього коду. Високий ступінь збіжности рішень у перекладі СМП та перекладі, виконаному за допомогою СМП, свідчить про некритичне ставлення перекладача з однорічним досвідом до пропозицій СМП. Цей факт також посвідчує ризик перейняття неприродних варіянтів за наявности прийнятних альтернатив. Результати цього ситуаційного дослідження можуть послугувати підґрунтям для дальших корпусних розвідок, спрямованих на верифікацію виявлених тенденцій. Окрім того, перспектива дальших розвідок полягає в ідентифікації та описові инших проявів третього коду в німецько-українському напрямку
Посилання
Nida E. A. Toward a Science of Translating. Leiden : Brill, 1964. 331 p.
Nida E. A., Taber C. R. The Theory and Practice of Translation. Leiden : 3. Brill, 2003. 218 p.
Gellerstam M. Chapter 13. Fingerprints in Translation. In and Out of English / ed. by G. Anderman, M. Rogers. Bristol, Blue Ridge Summit, 2005. P. 201–213. DOI https://doi.org/10.21832/9781853597893-016.
Steiner G. After Babel: Aspects of Language and Translation. Oxford : Oxford University Press, 1975. 507 p.
Duff A. The Third Language: Recurrent Problems of Translation into English. Oxford : Pergamon Press, 1981. 182 p.
Frawley W. Prolegomenon to a Theory of Translation. The Translation Studies Reader / ed. L. Venuti. New York : Routledge, 2000. P. 250–264.
Schäffner C., Adab B. Translation as intercultural communication – contact as conflict. Benjamins Translation Library. Amsterdam, 1997. P. 325–338. DOI https://doi.org/10.1075/btl.20.33sch.
Newmark P. About Translation. Clevedon : Multilingual Matters, 1991. 186 p.
Chesterman A. Translation universals. Handbook of Translation Studies. Amsterdam, 2011. P. 175–179. DOI https://doi.org/10.1075/hts.2.tra12.
Засєкін С. В., Розенгарт Ю. Психолінгвістичні комп’ютерні інструменти лінгвістичного та перекладознавчого аналізу дискурсу. Psycholinguistics. 2018. Т. 23, № 2. С. 94–106. DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.1204994.
Ременцова М. В., Ребрій О. В. Природність як чинник перекладацьких рішень. In Statu Nascendi. Актуальні проблеми перекладознавства. 2022. Т. 1, № 22. С. 186–192.
Lai H., Ploeger E., van Noord R., Toral A. Multi-perspective Alignment for Increasing Naturalness in Neural Machine Translation. arXiv preprint arXiv:2412.08473. 2024. URL: https://arxiv.org/
html/2412.08473v1 (date of access: 19.01.2026).
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу : навч. посіб. Київ : Вища школа, 1982. 166 с.
Матузкова О. П., Коваленко О. В. Буквалізми в перекладі: стратегії подолання : метод. посібник. Одеса : Букаєв Вадим Васильович, 2023. 64 с.
MQM Top Level (2019-04-11). Multidimensional Quality Metrics (MQM) Community Group. 2019. URL: https://www.w3.org/community/mqmcg/mqm-top-level-2019-04-11/ (date of access: 19.01.2026).
Grass T., Breyel C. Machine translation and «biotranslation»: an unlikely marriage. SKASE Journal of Theoretical Linguistics. 2020. Vol. 17, No. 4. P. 9–22.
Krüger R. Lenkende Einflüsse von Übersetzungstechnologie auf den Fachübersetzungsprozess. Translation – Fachkommunikation – Fachübersetzung / Hrsg.: B. Ahrens et al. Berlin, 2019. S. 29–67.
Kafka F. Der Prozess. Berlin : Verlag die Schmiede, 1925. 312 S.
Кафка Ф. Процес: Роман та оповідання / пер. з нім. П. Таращук; передм. Д. Затонського. Київ : Юніверс, 1998. 318 с.
Сайко К. О., Сайко М. А. Cліпий перекладацький експеримент: крізь терни до якости. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. Т. 210, № 3. С. 265–273. DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-38.
Сайко К. О. Природність як критерій оцінювання якости галузевого перекладу. Мовні і концептуальні картини світу. 2025. Т. 78, № 2. С. 73–89. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.04
Balcik I., Röhe K., Wróbel V. PONS Die deutsche Grammatik: Die umfassende Grammatik für Beruf, Schule und Allgemeinbildung. 3. Aufl. Stuttgart : PONS GmbH, 2016. 528 S.
Остапенко С., Ковалець І. Засоби експресивного синтаксису повісті «Матильда» Роальда Дала та способи їх відтворення в українському перекладі. Current Issues of Linguistics and Translation Studies. 2025. № 34. С. 28–33. DOI https://doi.org/10.31891/2415-7929-2025-34-5.
Жеребило Н. С. Типологія питальних речень в англійській та українській мовах. Розвиток наукової думки постіндустріального суспільства: сучасний дискурс : зб. наук. праць. Київ : МЦНД, 2022. С. 253–255.
Загнітко А., Миронова Г. Синтаксис української мови. Теоретико-прикладний аспект. Brno : Masarykova univerzita, 2013. 178 с.
Негребецький О. Трясця! Гей, так, це є гарною ідеєю! Гей, є добрі новини! Facebook. 18.04.2021. URL: https://www.facebook.com/share/p/17e4eC4NXy/ (дата звернення: 19.01.2026).
Мороз Ю. Перекладачам і редакторам: як виловити й зредагувати підступні перекладацькі хиби. UA Редактор. 22.09.2025. URL: https://www.uaredactor.com.ua/perekladacham-i-redaktoram-yak-vylovyty-y-zredaguvaty-pidstupni-perekladaczki-hyby/ (дата звернення: 19.01.2026).
Стріха Я. Щойно на власні вуха чула... Facebook. 21.11.2024. URL: https://www.facebook.com/share/p/1DJUUkEAyW/ (дата звернення: 19.01.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
