ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОЛОРОНІМОМ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (НА МАТЕРІАЛІ РУМУНСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-31

Ключові слова:

фразеологізм, колоронім, здоров’я, фізичний стан, румунська мова, французька мова

Анотація

Стаття присвячена дослідженню фразеологізмів із колоронімом у румунській та французькій мовах, які слугують засобом репрезентації фізичного стану здоров’я людини. Фразеологізми є невід’ємною складовою будь-якої мови, що акумулюють у собі історичний досвід, культурні традиції, менталітет народу та специфіку його світосприйняття. Виявлено, що колороніми у складі фразеологізмів надають мові яскравості, образності й емоційної насиченості, підсилюючи її виразність і змістовність, а також стають засобами вираження різних станів здоров’я. З’ясовано, що у широкому розумінні, здоров’я слід розглядати як багатовимірне явище, яке охоплює фізичне, психічне, емоційне і соціальне благополуччя і характеризує загальний функціональний стан людини. У роботі досліджені фразеологізми з колоронімом, що вербалізують фізичний стан здоров’я людини поділено на опозиції: фізично здоровий та фізично нездоровий. Стан фізично здоровий, тобто гарне самопочуття, бадьорість, здоров’я відображено у фразеологізмах із зеленим кольором, оскільки зелений колір є символом життя, здоров’я, молодості. З’ясовано, що колірні метафори на позначення здоров’я людини базуються здебільшого на подібності до зовнішнього вигляду шкіри. Таким чином, маркерами поганого здоров’я, хворобливого фізичного стану людини є кольори білий, чорний, жовтий, зелений, синій, які у складі фразеологізмів позначають: блідий колір шкіри, виснаження, фізичну слабкість, напівнепритомний стан, втрату свідомості, тілесні ушкодження, зумовлені побиттям, біль, поганий зір тощо. Колороніми наявні й у складі назв хвороб, а також у фразеологізмах, що констатують хворобу. Виявлено, що більшість фразеологізмів використовують метафоричні порівняння кольорів із неживими, холодними об’єктами (смерть, віск, саван, гіпс, свіча, стіна, тощо), створюючи образну парадигму фізичного нездоров’я. Встановлено, що у румунській та французькій мовах фразеологізми з колоронімом, що позначають стан «фізично нездоровий» домінують над фразеологізмами, що позначають стан «фізично здоровий».

Посилання

Башук Н. П. Об’єктивація концепту здоров’я/gesundheit на основі українських та німецьких паремійних одиниць. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія. 2023. № 59. Т. 1. С. 21–24. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2023.59.1.4

Лемішка О. Я. Основні складові концепту «HEALTH» у сучасній англійській мові. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. № 26. С. 85–90.

Милик О. В. Вербалізація концепту «здоров’я» в латинських пареміях. Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 46 (2). С. 514–522.

Мороз Л. В., Ясногурська Л. М., Мічуда Н. М. Концепт здоров’я/health в англомовній картині світу. Природнича освіта та наука. 2024. Вип. 6. С. 26–30. DOI https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.04

Печенікова Л. М. Концепт здоров’я в системі мови (на матеріалі українських фразеологізмів). Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2011. Вип. 31. С. 11–13.

Федько О. А. Багатоаспектність поняття здоров’я у сучасній науковій думці. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2009. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=76 (дата звернення: 07.01.2026).

Жарікова Ю. В. Фразеологізми на позначення фізичного стану людини в новогрецькій, українській та англійській мовах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна. 2014. Вип. 43. С. 106–109.

Краснобаєва-Чорна Ж. В. Анатомо-фізіологічні показники цінності «здоров’я» у фраземіці: відхилення від норми. Записки з українського мовознавства. 2016. Вип. 23. С. 25–32.

Печенікова Л. М. Компаративні фразеологічні одиниці на позначення здоров’я людини. Science and Education a New Dimension : Philology. 2013. Vol. I(3), Is. 13. Р. 121–123.

Орап М. О. Психосемантичне дослідження концептів «здоров’я» та «хвороба». Humanitarium. 2019. Т. 43, Вип. 1. С. 113–122. DOI 10.31470/2308-5126-2019-43-1-113-122

Kristol A. Color. Les langues romanes devant le phénomène de la couleur. Berne : Francke, 1978. 409 p.

Moroianu C. Originea şi evoluţia numelor de culori. Dublete etimologice «cromatice». Studii de lingvistică. Omagiu doamnei profesoare Angela Bidu-Vrănceanu. 2011. Р. 223–233.

Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоров’я. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599 (дата звернення: 07.01.2026).

Словник української мови: в 11 т. Т. 3. Київ : Наукова думка, 1972. 744 с.

Краснобаєва-Чорна Ж. В. Здоров’я як цінність у фраземіці: оцінно-емотивна специфіка. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2016. Vol. 4. S. 75–83. DOI: 10.14746/sup.2016.4.09

Dexonline ‒ Dicţionar explicativ al limbii române. URL : https://dexonline.ro/

Tomici M. Dicționar frazeologic al limbii române. București : Saeculum Vizual, 2009. 1278 p.

Венгренівська М. А., Венгреновська Г. Ф., Оратовський Т. Б. Українсько-французький і французько-український фразеологічний словник : близько 12 000 фразеологічних одиниць. Київ : Генеза, 2000. 276 с.

Dictionnaire d’expressions idiomatiques. URL : https://www.cnrtl.fr/dictionnaires/expressions_idiomatiques/index.php

Rey A., Chantreau S. Dictionnaire d’expressions et locutions. Paris : Le Robert, 2003. 1086 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-14

Як цитувати

Ніколаєску , Е. В. (2026). ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОЛОРОНІМОМ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (НА МАТЕРІАЛІ РУМУНСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (216), 228–234. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-31