ARCHETYPAL DIMENSIONS OF EVIL IN THE NOVEL BY MARIA MATIOS «THE SHOES OF THE MOTHER OF GOD»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-37Keywords:
analytical psychology, archetype, evil, Maria Matios, unconscious, psychology, psychopoeticsAbstract
The article analyzes the embodiment of the concept of evil in the novel The Shoes of the Mother of God by Maria Matios and outlines its main dimensions. Evil is inseparable from the psyche of the individual, as outlined in the psychological works of F. Zimbardo and C. G. Jung. It is also seen as an integral part of the dichotomy of human existence, so the diverse verbalization of the concept of evil is inherent in verbal creativity throughout the evolutionary progress of human civilization. In oral folk and literary works, evil appears in certain images. Modern and postmodern literature represents an ambiguous attitude to evil and its multidimensional interpretation. This gives grounds for identifying different dimensions of evil in Maria Matios's novel The Shoes of the Mother of God, where it is presented at the levels of the individual and collective unconscious, as well as in the national context, which is determined by the historical vicissitudes of a particular topos – Bukovyna. The methodological approach of the study involves the identification of images that potentially serve as the personification of evil in the novel. These images, in turn, can embody personal and universal archetypes, as well as trigger national concepts that reveal particularly sensitive themes for Ukrainian literature and for Maria Matios, in particular. This allows us to come closer to understanding the writer's worldview on the problem of good and evil, which is part of her psychological portrait in the psycho-poetic paradigm of research. In the novel “The Shoes of the Mother of God”, evil is considered through the reception of the protagonist Ivanka Borsuk. It is presented in three dimensions: mythical, personal, and social/historical. The mythical dimension of evil is outlined through Ivanka's perception and interpretation of folk beliefs, which are visualized through the girl's imagination. The personal dimension is presented through the narrative's psychologism, which allows the reader to comprehend Ivanka's psychological world and the process of her individuation, an important component of which is the integration of the Shadow. Maria Matios considers these dimensions as ambiguous or unavoidable, caused by external or intrapsychic factors. Instead, absolute evil is presented in the social/historical dimension through a gradation of manifestations from everyday discrimination on ethnic grounds to the brutal massacre of Jews by the German invaders. The historical evil is fully embodied in the images of Soviet (red) and German (black) soldiers. Maria Matios reveals her uncompromising attitude to the cruelty of the conquerors, but the image of the “Red Commissar” is a kind of warning that evil can take on attractive forms and personify the ambiguous archetype of the Trickster.
References
Клочек Г. Енергія художнього слова : збірник статей. Кіровоград : Редакційно-видавничий відділ Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 2007. 448 с.
Зімбардо Ф. Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло ; пер. з англ. Любомира Шерстюка. Київ : Yakaboo Publishing, 2022. 592 с.
Юнг К. Ґ. Архетипи і колективне несвідоме / пер. з нім. К. Котюк ; наук. ред. О. Фешовець ; 2-ге опрац. вид. Львів : Астролябія, 2018. 608 с.
Козлов А. Духовність як літературознавча категорія : монографія. Київ : Акцент, 2005. 272 с.
Гребенюк Т. Ситуація есхатологічного напруження в українській масовій літературі 1990-х рр. Наукові праці : науково-методологічний журнал. 2013. Вип. 212. T. 224. С. 28–34.
Жуковська Г. Сфера sacrum у художньому дискурсі Марії Матіос. Studia Ucrainica Varsoviensia. 2019. № 7. С. 185–200.
Павлишин Г. Міфопоетична інтерпретація символів у прозі Марії Матіос. Питання літературознавства. 2011. Вип. 82. С. 28–34.
Баранська Л. Вербалізація концепту гріх у малій прозі Марії Матіос. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2015. С. 5–14.
Крупка М. Жертва чи грішниця: жінка у художньому світі Марії Матіос (на матеріалі повісті «Майже ніколи не навпаки»). Національна ідентичність в мові і культурі : збірник наукових праць / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. Г. Шостак. Київ : Талком, 2019. С. 65–69.
Горбач Н., Міщенко С. Семантика символу черевичків у повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері». URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/2451/2436 (дата звернення: 13. 08. 24).
Солодка Л. Мілітарна проблематика у художньому полотні М. Матіос «Черевички Божої Матері». URL: http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/27/part_3/33.pdf (дата звернення: 11. 08. 24).
Михида С. Психопоетика українського модерну : Проблема реконструкції особистості письменника : монографія. Кіровоград : Поліграф – Терція, 2012. 357 с.
Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство : посібник. Київ : Академвидав, 2003. 392 с.
Федюк Т. Спроба осмислити історію: рецензія на книгу Марії Матіос. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2013/10/131022_book_2013_review_matios_fedyuk (дата звернення: 17. 07. 24).
Маланюк Є. До проблеми большевизму. Книга спостережень : Фрагменти. Київ : Атіка. 1995. С. 142–201.
Івашина О. Психологізм у творчості Марії Матіос: теоретичні та прикладні аспекти. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 29. Т. 1. С. 269–274.
Фащенко В. У глибинах людського буття : Етюди про психологізм літератури. Київ : Дніпро, 1981. 279 с.
Марія Матіос: Новий роман – ще одна моя мандрівка в українські історичні пекла. URL: https://rozmova.wordpress.com/2013/09/18/mariya-matios/ (дата звернення: 08. 07. 24).
Матіос М. Черевички Божої Матері. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022, вид. 2-ге. 224 с.
Кемпбелл Дж. Тисячоликий герой ; пер. з англ. О. Мокровольського. Львів : Terra Incognita, 2022. 416 с.