ПРІЗВИЩА РІВНЕНЩИНИ ІЗ СУФІКСАМИ -АК, -ЯК

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей формування і розвитку прізвищ історичної Рівненщини із суфіксами -ак, -як. Уточнено генезу, функції, словотворчі особливості і поширеність антропонімних формантів -ак, -як, розглянуто еволюцію регіональних прізвищ із цими суфіксами.Зазначається, що характерні для українсько-західнослов’янської мовної єдності суфікси -ак < *-akъ, -як < *-jakъ мають давні індоєвропейські та праслов’янські витоки. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що в історичну епоху вони замінили собою короткий і малозначущий архаїзм -k-. Первинною функцією формантів була демінутивна, яка згодом за нейтрально-асемантичною ознакою формалізувалася в антропонімічну.Практика використання регіональних прізвищ із суфіксами -ак-, -як- характерна для історичної Рівненщини ХVІ століття, як і всієї України, згодом трохи уповільнюється і набуває сучасних тенденцій з юридичною кодифікацією власних особових назв. У сучасному антропоніміконі краю прізвища з -ак (-як), -чак малопродуктивні і становлять близько двох із половиною відсотків від загальної кількості подібних назв.Відібрані регіональні назви диференційовано у дві тематичні групи за лексико-семантичним і морфологічним способами творення. До першої, відносно невеликої групи назв, віднесено прізвища, які постали в результаті безпосередньої онімізації загальних назв чи антропонімів, що утворені за допомогою наростків -ак- (-як-), -чак-. З метою забезпечення цілісної єдності свідомо розглянуто також прізвища (звичайно ж не морфологічні утворення) у яких -ак- (-як-), -чак- є частиною кореня слова. До другої групи віднесено відіменні і відапелятивні суфіксальні назви. Розподіл останніх здійснено за загальними словотвірними значеннями: особа – носій предметної ознаки, особа – носій певної атрибутивної ознаки, особа – виконавець певної дії, особа співвідносна з певним числом.