ЗМІНА СТАВЛЕННЯ ДО МОВНИХ НОРМ У ВІРТУАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-39Ключові слова:
віртуальна комунікація, мова віртуального спілкування, мовні норми, орфографічні помилки, мовна гра, розмовний стильАнотація
Останнім часом сфера вжитку мови розширилася: активно розвивається мова інтернет-спілкування, що не отримала ще однозначного визначення як лінгвістичне явище. Мовознавці дискутують, чи можна вважати віртуальну комунікацію окремим мовним різновидом, соціолектом чи мовним стилем. Спілкування за допомогою месенджерів, соцмереж, чатів, форумів не тільки суттєво спростило життя людей, але й спричинило значні зміни у функціонуванні мови. Мова, яку використовують у віртуальній комунікації, має надзвичайно своєрідні риси. Основними її характеристиками є порушення мовних норм, особливо орфографічних правил і лексичних норм. Мовознавці досліджують особливості мови інтернет-спілкування і намагаються з’ясувати психологічні й лінгвістичні причини радикальних змін, що відбулися на різних її рівнях. З погляду психології, розкутість і недотримання норм виникає через неформальну атмосферу інтернет-спілкування. На мовну поведінку користувачів мережі може також впливати те, що під час віртуального спілкування в них виникає ілюзія анонімності, конфіденційності. Інтернет стає місцем, де можна виявити протест проти унормованості. Важливою причиною порушення мовних норм може бути мовна гра. Вона поширюється не тільки на орфографію, а й на лексичний, граматичний, словотвірний, лексичний рівні мови. Нерідко мовці утворюють нестандартні форми з метою самовираження, щоб продемонструвати креативність, оригінальність, виділитися, привернути увагу за допомогою комічності або недоречності дописів. Оскільки безпосередній контакт неможливий, комуніканти утворюють нестандартні словоформи і порушують правила, щоб передати емоції. Однак найбільш ймовірною причиною недбалого ставлення до мовних норм є те, що неформальне інтернет-спілкування є писемною формою розмовного стилю і тому набуває усіх відповідних цьому стилю особливостей: помилок, використання сленгу, суржику, девіантної лексики, обмеженості лексичного запасу.
Посилання
Bak S., Kim P. Korean spelling error correction using a Hangul similarity algorithm. Advances on broad-band wireless computing, communication and applications 2 (2017) p. 223–229. doi:10.1007/978-3-319-49106-6_21.
Cooper А. E., Diab D. L., Beeson K. M. Why Spelling Errors Matter: Online Company Reviews and Organizational Attraction. Corporative reputation review 23 (3) (2020) p. 160–169. doi:10.1057/s41299-019-00075-z.
Pickard A., Shenton A., Johnson A. Young people and the evaluation of information on the World Wide Web: principles, practice and beliefs. Journal of librarianship and information science, 46 (1), (2014) р. 3–20. doi:10.1177/0961000612467813.
Jeong A., Li H., Pan A. A sequential analysis of responses in online debates to postings of students exhibiting high versus low grammar and spelling errors. Etr&d-educational technology research and development 65 (5) (2017) p. 1175–1194.
Vazquez-Cano E., Holgueras G., Ana I., Saez-Lopez J. An analysis of the orthographic errors found in university students’ asynchronous digital writing. Journal of computing in higher education 31 (1) (2019) p. 1–20. doi:10.1007/s12528-018-9189-x.
Baron N. S. Do mobile technologies reshape speaking, writing, or reading? Mobile Media& Communication 1 (1) (2013) p. 134–140. doi:10.1177/2050157912459739.
Crystal D. Language and the Internet. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2006. 318 p.
AbuSa’aleek A. O. Internet linguistics: a linguistic analysis of electronic discourse as a new variety of language. International journal of English linguistics 1 (2015) p. 135–145, DOI 10.5539/ijel.v5n1p135
Myslin M., Gries St. K dixez? A corpus study of Spanish Internet orthography, Literary and linguistic computing 25 (1) (2010) 85–104. doi:10.1093/llc/fqp037.
Волошина Н. В., Полєжаєв Ю. Г. Мережеве мовлення юнаків і дівчат. Психолінгвістика. 2013. Вип. 14. С. 66–74. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2013_14_7 Дата звернення: 20.07.2024.
Вострецова В. О. Мова віртуального спілкування підлітків. Соціальні комунікації сучасного світу: науково-теоретичний збірник. 2009. С. 236–238.
Стрельбицька Л. Інтернет як полігон розвитку природної мови. Вісник національного університету “Львівська політехніка”. 2005. Вип. 538. С. 33–38.
Vella L. Language used in Internet chatting and its effect on spelling. Perspectives on Maltese linguistics 14 (2014) р. 319-340. WOS:000345686800013
Ashwini K., Brundha M. P., Preejitha V. B. A Survey on increasing spelling errors due to increase use of digital Technology Among Students, Bioscience biotechnology research communications, 2020, 13(7), р. 247–250, DOI 10.21786/bbrc/13.7/41.
Guzalia G. A., Gulnaz G. S. Orthographic Mistakes In The Internet And Their Influence On The Literacy Of Tatar Students. Modern journal of language teaching methods, 2017, 7(9), p. 580–586.
K. Bedijs. Neography in the computer-mediated Spanish Communication. Alternative spellings in the chat network www.irc-hispano.es. Romanische forschungen, 2018, 130(3), p. 418–421.
Frohlich U. Neography in computer-mediated Communication of Spanish. For alternative spellings in the Chat Network. Zeitschrift fur romanische philology, 2017, 133(4), p.1155. doi:10.1515/zrp-2017-0062.
Клярська Г.Ю. «Особливості мови інтернет-спілкування (на прикладі україномовних користувачів) Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Філологія. 2018. № 32. Вип. 32 (3). С. 49–52.
Ковальчук І. А. Мовна специфіка спілкування в Інтернеті. Магістеріум. 2009. Вип. 37: Мовознавчі студії. С. 45–48.
Izazi Z. Z., Tengku-Sepora T. M. Slangs on Social Media: Variations among Malay Language Users on Twitter. Pertanika journal of social science and humanities, 2020, 28(1), p. 17–34. WOS:000520865200003.
Маковецька-Гудзь Ю. Українська мова у соціальних мережах. Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Випуск 47. Ч. 1. К.: 2014. С. 658–663. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
Tagliamonte S. A., Denis D. Linguistic ruin? LOL! Instant messaging and teen language, American Speech, 2008, 83(1), p. 3–34. doi:10.1215/00031283-2008-001.
Herring S. C. Grammar and electronic communication. In C. Chapelle (Ed.). The concise encyclopedia of applied linguistics. Hoboken, NJ: Wiley-Blackwell, 2019. URL: http://ella.ils.indiana.edu/~herring/CEAL.pdf.
Sherman T., Švelch J. “Grammar Nazis never sleep”: Facebook humor and the management of standard written language. Language Policy, 2015, 14, p. 315–334. doi:10.1007/s10993-014-9344-9
Бочелюк В., Панов М. Проблемне поле психолінгвістичних досліджень дискурсу соціальних онлайн-мереж. Психолінгвістика. 2018. Вип. 24 (1). С. 79–96.
Barbosa B., Neto M. Heterogeneity of writing: proposed «Spelling errors» in digital social Networks and a sense construction, Revista de letras norte@mentos, 2019, 12(29), p. 158–176, WOS:000474261700010
Verheijen L. Orthographic principles in computer-mediated communication The SUPER-functions of textisms and their interaction with age and medium. Written language and literacy, 2018, 21(1), p. 111–145. doi:10.1075/wll.00012.ver.
Чемеркін С. Українська мова в інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. Київ, 2009. 240 с.
Hargittai E. Hurdles to information seeking: spelling and typographical mistakes during users’ online behavior, Journal of the association for information systems, 2006, 7(1), p. 52–67. DOI 10.17705/1jais.00076
Akbiyik C., Karaduz A., Seferoglu S. A study of students’ use of written language in online chatting.Bilig, 2013, 64, p. 1–22 WOS:000317906100001.
Коневщинська Ольга Еммануїлівна. Проблема інтернет-мовлення старшокласників в електронних соціальних мережах. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017. Том 60. № 4. С. 77–86.
