СЛІПИЙ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЯКОСТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-38Ключові слова:
методологія перекладознавчих досліджень, експериментальне перекладознавство, модель перекладознавчого дослідження, індустрійна якість перекладу, оцінення якости перекладуАнотація
У статті представлено критичний погляд на дескриптивно-квантитативні та деякі парадигмальні підходи до перекладознавчих розвідок. Описано та обґрунтовано новий методологічний підхід до провадження досліджень – сліпий перекладацький експеримент. Він спрямований на об’єктивне оцінення індустрійної якости перекладу, за якого надавачі перекладових послуг не знають, що переклад аналізуватимуть крізь перекладознавчу, а не замовницьку чи споживацьку оптику. Запропонована модель експериментально-емпіричного та, з огляду на передбачені прескриптивні висновки, застосовного дослідження складається з чотирьох послідовних фаз: проєктування, збирання, оцінювання та завершення. Кожна фаза докладно описана з акцентом на ключових операціях та їхніх особливостях. Увесь дослідний процес передбачає виконання 15-ти операцій. Наголошено на необхідності мислити нелінійно та за потреби відмовитися від надмірної алгоритмізації деяких кроків. Новаторським аспектом дослідження є фокус на колективних надавачах перекладових послуг, зокрема агенціях, роботи яких (приміром, непублічні тексти, а надто галузеві тексти з високим ступенем фаховомовности) часто лишаються поза увагою академічних досліджень. Понад то, учасниками експерименту можуть бути індивідуальні надавачі перекладових послуг, а також додаткові виконавці (викладачі перекладу, студенти та знавці відповідної мовної пари). Склад учасників експерименту (колективних/індивідуальних), їхня кількість і характеристики, а також перекладове замовлення залежать від евристичних гіпотез дослідника. Провадження сліпого перекладацького експерименту та оприлюднення його результатів, посеред того й надання публічного доступу до емпіричної бази, передбачає взяття до уваги етичних аспектів, пов’язаних з усіма учасниками експерименту та иншими причетними особами. Методологічний підхід сприятиме виявленню універсалій перекладу та проблемних явищ у підготовці перекладачів, а тому уможливить удосконалення практичної перекладацької діяльности. Автори переконані, що підхід має потенціял стати сполучною ланкою між стратегічним запіллям (теорією) та фронтом (практикою).
Посилання
Дорофєєва М. Методологія перекладознавчих досліджень. Навчально-методичний посібник для студентів-магістрів. К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2020. 156 с.
Сайко М. А. Відтворювання і стандартизація медичної термінології в німецько-українських лексикографічних джерелах : дис. ... доктора філософії. : 035. Київ, 2021. 276 с.
Oakes M. P., Ji M. Quantitative Methods in Corpus-Based Translation Studies. A Practical Guide to Descriptive Translation Research. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing, 2012. 361 p.
Fantinuoli C., Zanettin F. New Directions in Corpus-based Translation Studies. Berlin: Language Science Press, 2015. 167 p.
Wang V. X., Lim L., Li D. New Perspectives on Corpus Translation Studies. Singapore: Springer Nature, 2021. 318 p.
Li D., Corbett J. The Routledge Handbook of Corpus Translation Studies. London: Taylor & Francis Limited, 2024. 650 p.
Дем’янчук Ю. І. Корпусно-прикладне перекладознавство як галузь прикладної лінгвістики: гносеологічний ракурс. Львівський філологічний часопис. 2023. № 13. С. 51–58.
Hermans Th. Schleiermacher. In Rawling P., Wilson Ph. (Ed.) The Routledge Handbook of Translation and Philosophy. 2019. Pp. 17–33.
Xia Y. Normalization in Translation: Corpus-based Diachronic Research into Twentieth-century English–Chinese Fictional Translation. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2014. 181 p.
Saldanha G., O’Brien Sh. Research Methodologies in Translation Studies. London/New York: Routledge, 2014. 277 p.
Toury H. Descriptive Translation Studies – and beyond. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins B.V., 1995. 311 p.
Дорофеєва М. С. Синергетика перекладу спеціяльних текстів (німецько-український напрям). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 520 с.
The Routledge Handbook of Translation and Methodology. Zanettin F., Rundle Ch. (Ed.) London/New York: Routledge, 2022. 510 p.
Dolmaya J. McD. Digital Research Methods for Translation Studies. London/New York: Routledge, 2023. 276 p.
Williams J., Chesterman A. The Map – A Beginner’s Guide to Doing Research in Translation Studies. Manchester: St. Jerome Publishing, 2002. 149 p.
Chesterman A., Wagner E. Can Theory Help Translators? A Dialogue between the Ivory Tower and the Wordface. Manchester/Northampton: St. Jerome Publishing, 2002. 148 p.
Сайко М. А. Перекладове термінознавство в Україні: становлення, основи та перспективи. Мовні і концептуальні картини світу. 74 (2). Київ, 2023. С. 57–71. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2023.2.04.
