ЕДИТОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПЕРЕКЛАДУ ЮРІЯ ЛУЦЬКОГО ЯК ПРОПОЗИЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-30

Ключові слова:

редактор перекладу, упорядник, переклад, українські студії, едитологія перекладу, перекладознавство

Анотація

У цій статті проаналізовано підходи Юрія Луцького (George Luckyj) до перекладу та представлення українських творів для англомовної аудиторії, зокрема принципи їхнього редагування, упорядкування і соціокультурного позиціонування, що демонструє потенціал його едитологічної концепції для принципового переформатування сфери україністики на міжнародному рівні cьогодні. У розвідці доведено, що розширення інтерпретаційних рамок та нарощення інтелектуального символічного капіталу було засадничою метою едитологічної концепції Юрія Луцького – візія, яка не втрачає актуальності й досі. Спираючись на проведений аналіз, можна виокремити чотири ключові компоненти його едитологічної концепції перекладних видань: історико-діалогічний підхід (ширша контекстуалізація), тематична вибірковість, ґрунтовний паратекстуальний супровід та релевантний переклад. Стрижнем концепції є деколонізація знання: Юрій Луцький прагне представити українську літературу як рівноправну складову світового культурного дискурсу, виходячи за межі колоніальних наративів. Це доводять підготовлені ним англомовні видання творів Миколи Хвильового, прози модерністів 1920-х рр. та загальновідомої читанки «Modern Ukrainian Short Stories», окрім низки інших ініціатив. Його віховим видавничим проєктом позиціонуємо антологію документів-першоджерел української інтелектуальної історії в англомовних перекладах «Towards an Intellectual History of Ukraine: An Anthology of Ukrainian Thought from 1710 to 1995», який було реалізовано 1996 року у Торонто в співпраці з Ральфом Ліндгаймом. У цьому контексті, стаття теж актуалізує едитологію перекладу як важливий міждисциплінарний напрям перекладознавства, що дає змогу всеохопно поглянути на історіософію рецепції української культури в іншомовному просторі та комплексно проблематизувати інтерпретаційні зсуви.

Посилання

Mossop B. Revising and editing for translators. Routledge, 2020.

Nergaard S. The (In)visible Publisher in Translations: The Publisher’s Multiple Translational Voices. Authorial and Editorial Voices in Translation 2 – Editorial and Publishing Practices. Montréal: Éditions québécoises de l’oeuvre, collection Vita Traductiva, 2013.

Pokorn N. K. Who are the real guardians of translated texts? Translators, editors and others. Hieronymus. 2018. Vol. 5. P. 1–25.

Одрехівська І. Від соціології до едитології перекладу: метатеоретичний вимір. Південний архів (філологічні науки). 2024. № 97. С. 54–60.

Одрехівська І. Едитологія перекладу як напрям перекладознавчих досліджень. Studia Methodologica. 2024. № 57. С.165–173.

Odrekhivska I. Translation editology: conceptualising the interdisciplinary area of Translation Studies. Respectus Philologicus. 2017. Vol. 31. P. 92–100.

Луцький Ю. З двох світів: Публіцистика. Естетика. Історіософія. Уп. Романа Корогодського. Київ: Гелікон, 2002. 400 с.

Luckyj G. Ukrainian Studies in the West: Problems and Prospects. Ukraine in the Seventies. Ed. by P. Potichnyj. Oakville, 1975.

Луцький Ю. На сторожі: Друга частина споминів. Ред. М.Рябчук. Київ: Критика, 2000. 111 с.

Лучук О. Юрій Луцький: між Україною і Заходом. Нотатки про наукову сесію до 90-річчя від дня народження вченого. Слово і час. 2010. № 9. С.117–119.

Ilnytzkyi, O. S. George Stephen Nestor Luckyj (1919-2001). In memoriam. Canadian Slavonic Papers / Revue Canadienne des Slavistes. 2001. Vol. 43. № 4.

Stech M.R. One of the Galician Cohort of 1919: George Luckyj’s Contribution to Ukrainian Studies in North America. Ab Imperio. 2020. Vol. 1. P. 253–276.

Колошук Н. «Ми бідні і страшенно глупі, але ми не «мізерні азіяти»…»: українське і чуже у щоденнику Юрія Луцького. Слово і час. 2014. № 7. С. 26–34.

Луцький Ю. Про віддаль від себе. Сучасність. 1992. № 5. С. 138–141.

Finnin R. Ukrainian studies today: war, ethics, and the importance of the humanitiesю Proceedings of the CIUS Fortieth Anniversary Conference (14–15 October 2016). 2016. URL: https://cius40.artsrn.ualberta.ca/8-2/round-table-ii-new-challenges-ukrainian-studies/rory-finnin-ukrainian-studies-today-war-ethicsimportance-humanities/

Sysyn F. Review of Towards an Intellectual History of Ukraine: An Anthology of Ukrainian Thought from 1710 to 1995, ed. by G. Luckyj and R. Lindheim. University of Toronto Quarterly. 1997. Vol. 67. № 1. P. 128–129.

Towards an Intellectual History of Ukraine: An Anthology of Ukrainian Thought from 1710 to 1995. Ed. G. Luckyj and R. Lindheim. University of Toronto Press, 1996. 432 p.

Luckyj G. Between Gogol’ and Ševčenko: Polarity in the Literary Ukraine, 1798‒1847. Munich, 1971.

Khvylovy M. Stories from the Ukraine. Transl. and ed. George Luckyj. New York: Philosophical Library, 1960. 234 p.

Modern Ukrainian Short Stories. Ed. by G. Luckyj. Englewood: Ukrainian Academic Press, 1995. 230 p.

Before the Storm: Soviet Ukrainian Fiction of the 1920s. Ed. by G. Luckyj. Michigan: Ardis Publishers. 1986. 267 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-03

Як цитувати

Одрехівська, І. (2024). ЕДИТОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПЕРЕКЛАДУ ЮРІЯ ЛУЦЬКОГО ЯК ПРОПОЗИЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (210), 202–208. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-30