ЕКСКУРС ЧАСОПИСАМИ «УЖ» ТА «ЧЕРВОНИЙ КЛИЧ» (1928–1929 РР.): ПРОБЛЕМА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОШУКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-27Ключові слова:
тоталітаризм, І. Багряний, письменники 20–30-х років ХХ ст., «Розстріляне відродження», періодика, архівні документи, жанрові шукання, літературне становлення, будинок «Слово»Анотація
У статті зроблено спробу окреслити особливості становлення молодої генерації українських письменників, які репрезентували нову якість літератури в умовах зародження тоталітаризму. На матеріалі публікацій в журналах «УЖ» (Універсальний Журнал), «Червоний клич» (1928–1929 рр.) представлено художні пошуки й знахідки І. Багряного, В. Вражливого, Майка Йогансена, О. Слісаренка, М. Куліша, Остапа Вишні, М. Хвильового, В. Сосюри, Ю. Яновського. Архівні фонди стали надійним джерелом для заповнення білих плям в біографіях майстрів слова, а вивчення документів, рукописів, робочих матеріалів, чернеток дозволило простежити шлях творчого становлення плеяди українських письменників 20–30 рр. ХХ століття. Зазначається, що попри тиск на майстрів слова, який набував характеру заперечення й остракізму, письменники, продовжуючи традиції українського модернізму, демонстрували високі художні результати, представляли нові жанрові форми, наповнювали свої тексти умовно-асоціативними образами нового рівня. В умовах толерування агіткових інтенцій, робили акцент на змалюванні тонкощів характерів своїх героїв і наростаючу динаміку їх внутрішніх переживань. Виокремлено художній феномен мешканців та гостей Харківського будинку «Слово» з орієнтацією на взаємини і взаємозв’язки між письменниками та їхню художню рефлексію в пізніших творах Івана Багряного, спогадах Юрія Смолича тощо. Оприявлено художні родзинки М. Хвильового, В. Вражливого, М. Йогансена, М. Куліша та інших митців слова, виявлено вектори перспективних досліджень у царині багрянознавства на тлі бурхливих змін у суспільному житті.
Посилання
Дончик В. Г. Доля української літератури – доля України: монологи й полілоги. Київ : Грамота, 2011. 640 с.
Хвильовий М. Мисливські оповідання для Степчука. УЖ. 1929. № 5(7). С. 42–59.
Вишня Остап. Мій перший твір. УЖ. 1928. № 2 (грудень). С. 33.
Багряний І. Сад Гетсиманський: Роман [Передмова О. Гаврильченка, А. Коваленка]. Київ : Дніпро, 1992. 528 с.
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України Фонд 1186. Опис 1. Справа 6. Арк. 27–29.
Вражливий В. Молодість. УЖ. 1928. № 1(листопад). С. 3–11.
Шугай О. Іван Багряний або Через терни Гетсиманського Саду : роман-дослідження. Київ : Рада, 1996. 480 с.
Багряний І. Повість «Ниточка-двійник». Червоний клич. 1929. № 45. С. 12–19.
Йогансен Майк. Дейлі Ньюз. УЖ. 1929. № 2(4) лютий. С. 46–49.
Йогансен Майк. Таймс. УЖ. 1929. № 2(4). С. 14–20.
Йогансен Майк. Тан. УЖ. 1929. № 1(5). С. 73–77.
Йогансен Майк. Уошінгтон Пост (З серії «Обличчя буржуазної преси»). УЖ. 1929. № 6. С. 60–67.
Йогансен Майк. NOMINA-OMINA (Латинська рима). УЖ. 1929. № 7. С. 126–129.
Снісаренко О. Драма у темному коридорі. УЖ. 1928. № 2. С. 10–23.
Куліш Микола. Мина Мазайло. УЖ. 1929. № 2(4). С. 40–44.
Сосюра В. Мій перший твір. УЖ. 1928. № 2 (грудень). С. 32.
Яновський Ю. Наваха із Толедо. УЖ. 192. № 2 (4) лютий.
