СУБСТАНТИВНА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В ТЕКСТАХ КОЛОМИЙОК У ЗАПИСАХ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА: ПОБУТОВИЗМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-14Ключові слова:
побутова лексика, лексико-семантична група, номен, фольклор, коломийки, Володимир ГнатюкАнотація
Перспективне завдання сучасної діалектологічної науки – опис номінативних одиниць у межах однієї конкретної тематичної групи. Центральне місце в лексиці багатьох мов із погляду частиномовної ієрархії належить дієсловам та іменникам. Репертуарно багатою за наповненням і водночас однією з найдавніших в українській мові є тематична група іменників, об’ְєднаних спільною гіперсемою «Побутова лексика». У статті на матеріалі текстів коломийок, співвідносних із південно-західним наріччям українського діалектного континууму, які ретельно, зберігаючи найтонші нюанси вимови респондентів, записав корифей фольклористики й етнографії Володимир Гнатюк, простудійовано номени, вичленовані з аналізованих текстів методом суцільної вибірки і які є складниками вищевказаної групи побутовизмів і супроводжують повсякденну життєдіяльність людини. Відповідно до логіко-понятійного принципу виділено такі лексико-семантичні підгрупи: «Назви посуду, кухонного приладдя», «Назви їжі, продуктів харчування, напоїв», «Номінації домашніх (городніх) і дикоростучих (польових) рослин», «Назви хатнього начиння, речей домашнього вжитку, інструментів, знарядь сільськогосподарського призначення», «Найменування житлових і нежитлових приміщень, їх частин», «Назви предметів інтер’єру», «Назви географічних об’ְєктів» та ін. Наповнюваність лексико-семантичних об’єднань напряму залежить від критерію важливості й упливу того чи того сегмента на спосіб життя діалектоносіїв, їх потреб. Найстрокатіша за ступенем представлення лексична репрезентація характерна для лексико-семантичного поля «Назви одягу і взуття». Окрім локального семантичного наповнення, чимало аналізованих лінгвоодиниць фіксують типові ареальні тенденції на фонетичному й морфологічному мовних рівнях. Зроблено висновок, що у зв’язку з невпинною глобалізацією, а відповідно, й змінами традиційного побуту, ведення господарства, чимало лексем переходять до розряду архаїзмів, витісняються з ужитку новими словами, стираються з пам’яті носіїв говірок, зникаючи назавжди. Практичне значення запропонованої науковій спільноті статті полягає в тому, що її лексичний фактаж може бути використаний у процесі укладання зведеного словника українських говорів, на уроках української мови в закладах загальної середньої освіти, вивчаючи тему «Діалектні слова», під час викладання в закладах вищої освіти нормативного освітнього компонента «Українська діалектологія», спецкурсів та вибіркових дисциплін із українського говіркознавства.
Посилання
Шуст Л. М. Ентомологічна лексика західнополіських говірок : автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 – українська мова. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011. 20 с.
Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://muzei-gnatiuka.te.ua/hnatiuk/ (дата звернення: 22.07.2024)
Шеремета О. М. Володимир Гнатюк і українська етнографічна наука кінця XIX – початку XX століття : дис... канд. іст. наук: 07.00.05 – етнологія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. 186 с.
Етноґрафічний збірник, видає етноґрафічна комісия Наукового Товариства імені Шевченка. Т. 17. Коломийки. Том I. Зібрав Володимир Гнатюк. У Львові, 1905. Накладом Товариства. З друкарнї Наукового Товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського. 302 с.
Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 1–11.