МАШИННИЙ ПЕРЕКЛАД ПРОТИ ЛЮДСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-6Ключові слова:
машинний переклад, електронний переклад, адекватний переклад, еквівалентність, концепт, сучасні технології, інтернетАнотація
У статті розглядаються такі питання, як історія перекладу та його визначення. Представлено та проаналізовано поняття машинного (електронного) та письмового перекладу. Розглянуто можливі класифікації машинного перекладу, визначено найбільш чітку типологію, а також переваги та недоліки кожного виду машинного перекладу. Важко уявити міжкультурну комунікацію без використання перекладу, але набуття навичок перекладача вимагає багато часу та зусиль. Тому важко переоцінити важливість вивчення та вирішення проблем, пов'язаних з машинним перекладом, а також важливість його практичного застосування для подолання мовного бар'єру. Основне питання, яке піднімається в цій статті, полягає в тому, чи може комп'ютер повністю замінити людину. Відповідаючи на це питання, ми приходимо до висновку, що на сучасному етапі розвитку технологій така заміна неможлива. Машинний переклад поки що не здатен повноцінно перекладати фразеологізми та сленг. Комп'ютер не враховує особливості контексту, специфіку побудови речень, іронію та гумор. Тільки людина може передати всі нюанси мови, гру слів, авторський стиль. У деяких галузях навіть найточніший і найправильніший комп'ютерний переклад потребує багаторазової перевірки людиною. Це стосується перекладу медичної тематики, юридичних документів і текстів, де ціна помилки може бути дуже високою, навіть якщо мова йде про життя людини. Така ж сумна ситуація і з перекладом художньої літератури, де, окрім змісту, необхідно передати емоції, експресію та образність. Крім того, необхідно зберегти стиль твору, культуру, епоху, гру слів, гумор. Не кожен професійний перекладач здатен це зробити. Завдання перекладача, який працює з поетичною формою, є ще складнішим, оскільки йому потрібно зберегти не лише зміст, але й ритм, такт, метафору.
Посилання
Hearne M. Statistical Machine Translation: A Guide for Linguists and Translators. Language and Linguistics Compass. 2011. № 5. P. 205–226.
Grechukha L., Kuzebna V. (2017) Systemy mashynnogho perekladu: oghljadovyj analiz (Systems of machine translation: review analysis). Molodyj vchenyj, No. 2, P. 372–375.
Chéragui M. heoretical overview of machine translation. Proceedings ICWI. 2012. P. 160–169.
Koehn P. Statistical Machine Translation. Cambridge University Press. 2009. 433 p.
Okpor M. Machine translation approaches: issues and challenges. International Journal of Computer Science Issues (IJCSI), 2014, Vol. 11(5), P. 159 – 165.
Baboriga S. Mashynnyj pereklad (Machine translation). Philological studies. 2007. No. 1/2. P. 299–303.
Mishchenko A. Mashynnyj pereklad u konteksti suchasnogho naukovo-tekhnichnogho perekladu (Machine translation in the context of modern scientific and technical translation). Bulletin of KhNU. V.N. Karazina. Series "Romano-Germanic philology. Methods of teaching foreign languages ", 2013, No. 1051, P. 172–180.
Tkachuk V., Chumak H. Teorija i praktyka mashynnogho perekladu: navchaljnyj posibnyk do kursu teoriji i praktyky perekladu (Theory and practice of machine translation: textbook for the course of theory and practice of translation). Ternopil: Textbooks and manuals. 2006.
Franchuk N. P. Komṕjuternyj pereklad (Computer translation). Scientific journal of NPU. M.P. Drahomanova. Computer-Based Learning Systems Series: A Collection of Scientific Papers, 2010, No. 8 (15). P. 185–190.
