ОДЕРЖИМІСТЬ У ТВОРЧОСТІ О. ЖОВНИ: ПСИХОПОЕТИКАЛЬНІ АСПЕКТИ (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ «S. H. SECOND HAND»)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-17

Ключові слова:

одержимість, психопоетика, структура особистості, психоаналіз, містицизм, ідея фатуму, приреченість, О. Жовна.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену одержимості у прозі О. Жовни на матеріалі його повісті «S. H. Second Hand». Особлива увага приділяється психопоетикальним аспектам творчості письменника, адже це дозволяє краще зрозуміти глибинні мотиви вчинків і складність психосвіту його героїв та зв'язок із особистістю автора. У статті наголошується на тому, що вивчення окремих аспектів одержимості в творчості письменника вимагає застосування інструментарію та методології психопоетики. Це сприяє розкриттю психологічних мотивів одержимості, дослідженню впливу несвідомого на поведінку людини. Мегатекст О. Жовни вияскравлює цей феномен, уможливлює проникнення у творчу лабораторію митця, увиразнює кореляцію особистого і художнього. Дослідження художньої трансформації ідеї одержимості у психосвіті письменника включає в себе розгляд низки складних філософських, етичних та естетичних питань, які пов'язані з розумінням психологічної структури його особистості. Творчість О. Жовни пов’язана з темою одержимості, яка проявляється в образах незвичайних героїв з девіантною поведінкою, що відчувають себе відкинутими суспільством і не знаходять спільності з ним. Найбільш радикально мотив одержимості в творчості О. Жовни представлено у його повісті «S. H. Second Hand». У статті стверджується, що одержимість у психосвіті О. Жовни – це пограничний стан, відділений від реальності, який є характерним для тих, хто сам є неприйнятим у суспільстві. Одержимість обов'язково містить елемент містики і корелює з потойбіччям. Наголошується на тому, що в повісті «S. H. Second Hand» одержимість має сильну сексуальну складову. При цьому в інших творах може набувати інакших, не обов'язково сексуальних, форм, проте завжди пов'язана з сакральністю, творчістю і патологічністю. У дослідженні увагу зосереджено на тому, що аналіз феномену одержимості у психопоетикальній парадигмі О. Жовни дозволяє розкрити його власний містицизм, акцентуацію на ідеї фатуму та приреченості. Розробка цієї проблеми є важливим кроком до розуміння творчого процесу письменника в цілому та його особистості зокрема.

Посилання

Вівчар С. Оніричні, парапсихологічні і психопатологічні явища у фантастичних оповіданнях Горана Трибусона. Проблеми слов’янознавства. 2007. Вип. 56–57. С. 247–251.

Куценко М. Дзеркально-символічна трансформація реальності в художній прозі Миколи Хвильового : дис. ... канд. філол. н. Харків, 2016. 213 с.

Нестелєєв М. На межі: Суїцидальний дискурс українського модернізму. Київ : Академидав, 2013. 256 с.

Мнич Р. Концепт Mens Sana у творчості Лесі Українки. Roczniki Humanistyczne. 2018. T. LXVI. Vol. 7. Р. 112–129.

Мазяр О. Творчість у психотерапевтичному вимірі. Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2018. Т. ХІI. Психологія творчості. Вип. 24. С. 128–135.Брюховецька Л. Олександр Жовна. «Містика й була найбільш розчарована...». Кінотеатр. 2005. №5. С. 23–25.

Онуфрієнко О. Екзистенційні мотиви творчості Лесі Українки. URL: http://surl.li/tkhuq (дата звернення: 28.04.24).

Пастух Б. Роман «Андрій Лаговський» Агатангела Кримського як «історія хвороби». Слово і Час. 2013. No 5. С. 64–69.

Печарський А. Психоаналітична парадигма амориністики в українській белетристиці першої третини ХХ ст.: метаморфози Едіпового комплексу. Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. 2009. Вип. 168. С. 13–20.

Черниш А. Проза Степана Процюка і розвиток психоаналітичного дискурсу в українській літературі. Суми : Сумський державний університет, 2023. 393 с.

Михида С. Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника : [монографія]. Кіровоград : «Поліграф-Терція», 2012. 352 с.

Гриньова Н. Основи глибинної психології. Умань : Візаві, 2013. 124 с.

Freud S. The Interpretation of Dreams. In J. Strachey (ed.). The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud. Vol. IV (1900): The Interpretation of Dreams (First Part). London: Hogarth Press, 1953. 627 р.

Юнг К. Г. Архетипи і колективне несвідоме. Київ : Астролябія, 2018. 608 с.

Foucault М. Тhe Essential Works of Michel Foucault 1954-1984. New York : Penguin, 1996. 528 p.

Поліщук Я. РЕвізії пам'яті : літературна критика. Луцьк : Твердиня, 2011. С. 64–69.

Котик І. Терпкі самотності Олександра Жовни. Сучасність. 2009. №3–4. С. 284–288.

Жовна О. S. H. Second Hand. Її тіло пахло зимовими яблуками. Львів : ЛА Піраміда, 2008. C. 316–386.

Колісник С. Фільмографія Олександра Жовни. Педагогічний вісник. 2010. №1-2. С. 149–164.

Іванишина Л. Ще один божевільний. Кінотеатр. 2005. №6. С. 25–26.

Брюховецька Л. Олександр Жовна. «Містика й була найбільш розчарована...». Кінотеатр. 2005. №5. С. 23–25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-20

Як цитувати

Дергачова, О. В., & Михида, С. П. (2024). ОДЕРЖИМІСТЬ У ТВОРЧОСТІ О. ЖОВНИ: ПСИХОПОЕТИКАЛЬНІ АСПЕКТИ (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ «S. H. SECOND HAND»). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (209), 112–117. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-17