КОРПУСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАОБРАЗУ «УКРАЇНА» В АМЕРИКАНСЬКИХ НОВИННИХ ТЕКСТАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-6Ключові слова:
медіатекст, медіаобраз, корпусний аналіз, аналіз частотності, лексико-семантичне поле, лексико-семантична група.Анотація
Мета дослідження – встановлення лексичних особливостей формування медійного образу України у новинних текстах. Досліджень лінгвістів медіаобразу України в американських медіа під час президентських виборів в США недостатньо, незважаючи на його вагомість як політичного інструменту, яка стала очевидною на початку 2024 року. Ретельний аналіз медіаобразу вимагає значного часового ресурсу та великого обсягу релевантних даних. Комп’ютерна обробка текстів дозволяє лінгвістам зібрати необхідну інформацію. Дослідження базується на корпусному аналізі присвячених Україні новинних текстів, опублікованих у передвиборчий період джерелами, які орієнтуються на прихильників демократів (The New York Times) і республіканців (The Wall Street Journal). Зібраний корпус статей складає 291565 лексичних одиниць в 194 публікаціях, на основі яких було проаналізовано тематику новин. Використовуючи статистичний аналіз у програмі WordSmith 8.0 для обробки виділених текстів, було визначено найчастіше вживані (ключові) слова: war, Russia, military, forces, defense, drone, weapon, time, soldiers, president, officials, Biden, government, Zelensky тощо. Згодом за допомогою корпусного аналізу в програмі Sketch Engine було проаналізовано контексти, в яких вжито ці ключові слова. Виділені ключові слова (93 одиниці) за спільними семантичними ознаками і з урахуванням контекстів було об'єднано у лексико-семантичні групи, що вказують на фрагменти дійсності, актуальні для американських медіа: 1. ЛСГ «Назви військових дій» (22,6% від кількості ключових слів), «Назви актів підтримки» (21,5%), «Назви представників влади (адміністрації)» (17,2%), «Назви зброї» (13,9%), «Назви супротивників» (12,8%), «Назви територій» (7,5%), «Назви громадян» (7,5%). Кількісні та якісні параметри ЛСГ свідчать про їхню значимість у контексті висвітлення цих аспектів, що, в свою чергу, підкреслює їх важливість для створення медіаіобразу України. Розуміння ролі та важливості мовних засобів у медіатекстах може сприятливо вплинути на створення або корекцію образу країни за її межами.
Посилання
Данилевич А. Інформаційний імідж і образ України у друкованих ЗМІ Німеччини: на межі понять. Медіапростір, вип. 10, 2017. С. 85–91.
Польовик С.М. Образ України у світі: аналіз азійських ЗМІ. Вісник ОНУ. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство, т. 23, вип. 1, 2018. С. 97–106.
Бондаренко К., Балуба О., Грабовська А. Медійний образ України в сучасних іспанських ЗМІ (за даними корпусного аналізу). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, вип.175, 2019. С. 518–523.
Жуковська В. В. Вступ до корпусної лінгвістики: навчальний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. 142 с.
Леврінц М. Корпусний аналіз репрезентування війни в Україні у міжнародній пресі. Вісник ХНУ імені ВН Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (96), 2022. С. 61–68.
Біляк І.В. Прагматика англомовного новинного медіатексту: маніпулятивний потенціал. Вчені записки Таврійського Національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія Філологія. Соціальні комунікації, том 25 (64), №1, часть 1, 2012. С. 221–226.
Швайбер Д.І., Романишин, Н.І. Використання конкордансів та корпусних технологій для дослідження концепту ЗДОРОВ’Я / HEALTH. Молодий вчений, вип. 11 (87), 2020. С. 508-512.
Democrats report much higher levels of trust in a number of news sources than Republicans. Pew Research Center. [Електронний ресурс]. URL: https://www.pewresearch.org/journalism/2020/01/24/democrats-report-much-higher-levels-of-trust-in-a-number-of-news-sources-than-republicans/#sortabletables (дата звернення: 01.11.2023).
The New York Times. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.nytimes.com/international/.
The Wall Street Journal. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wsj.com/.
Балалуєва І. А. Медіаобраз і соціообраз: процеси взаємоуправління в інформаційному суспільстві. Право і управління. XXI століття, №4 (33), 2014. С. 86–91.
Tarasheva E. The Image of a Country created by International Media: The Case of Bulgaria. Newcastle upon Tyne, 2014. 185 p.
Махачішвілі Р.К., Білик К.М. Дослідження функціонально-лінгвістичних аспектів заголовків текстів новин у сучасному французькому медіадискурсі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, № 48 (том 1), 2021. С.139–143.
Ädel, A. How to use corpus linguistics in the study of political discourse. In The Routledge Handbook of Corpus Linguistics, eds. A. O’Keeffe, M. McCarthy. London and New York: Routledge, 2010. С. 591–604.
Van Dijk, T.A. News as Discourse. Hillsdale, NJ, US: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 1988. 200 p.
O’Halloran K. How to use corpus linguistics in the study of media discourse. In The Routledge Handbook of Corpus Linguistics, eds. A. O’Keeffe, M. McCarthy. London and New York: Routledge, 2010. С. 563–577.
Ділай М. П. Ключові слова англійськомовного новинного дискурсу у 2021 році: корпусний підхід. Закарпатські філологічні студії, редкол.: І. М. Зимомря (гол. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т.1, Вип. 19. С. 124–133.
Білик К.М. Жанр «надзвичайні новини» у сучасному європейському медіадискурсі. дис. … доктора філософії: 035. Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2023. 263 с.
Phillips M. Lexical Structure of Text. Discourse Analysis Monograph, No. 12. English Language Research, University of Birmingham, 1989. 86 p
