СНОВИДІННЯ ЯК МАРКЕР ВНУТРІШНЬОЇ ДИСГАРМОНІЇ У РОМАНІ СТЕПАНА ПРОЦЮКА «ЧОРНЕ ЯБЛУКО»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-3Ключові слова:
оніричний простір, Степан Процюк, психобіографічний роман, сон, марення, Архип Тесленко.Анотація
Романам-біографіям сучасного українського письменника Степана Процюка про Василя Стефаника, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Григора Тютюнника, Івана Франка – притаманне глибоке занурення у внутрішній світ, фактографічність, документалізм, подання героїв через призму психології та світосприйняття. Автор вдало трансформує біографію письменників у психобіографічних романах через моделювання свідомості головних героїв, використовує широкий спектр символіко-образних елементів та інструментарій інтертексту для творення сучасного літературного твору, поєднує фактаж та глибинний психоаналіз, використовує онірику як стильовий і композиційний прийом текстотворення. У статті подано дослідження оніричного простору роману С. Процюка «Чорне яблуко», що представлений широким діапазоном сновидіннєвих елементів – власне снів, марень, галюцинацій, сновидних візій. У творі сни використано як стильовий і композиційний прийом текстотворення, психологізації простору роману, а також як маркер внутрішньої дисгармонії головного героя роману – Архипа Тесленка. Оніропростір героя характеризуються химерними, здебільшого патологічними снами, що виражають його песимістичні думки, затяжну депресію, постійну тривогу, численні страхи й травматизовану свідомість. Оніричне в романі – це беззаперечний носій сугестії, хтонічного архетипного жаху, репрезентованого у традиційних для психоаналізу символах (чорне яблуко, Олена, мати), які автор подає для глибшого розкриття психіки митця. Психологізація тексту, інтертекстуальні вкраплення, особливо змодельовані хронотопом використання оніричних елементів, становить основу ідіостилю С. Процюка.
Посилання
Стрільчик Б. Функціонування оніричних елементів у «Психобіографічній трилогії» Степана Процюка. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2015. № 2. С. 536–542.
Осьмак Н., Бикова Т. Онейричний простір художньої прози Володимира Даниленка: сни і сновидіння як культурний текст. Challenges and achievements of European countries in the area of philological researches: Collective monograph. Vol. 2. 2020. P. 132–150.
Комарницький Є.П. Філософія «страченого життя» Архипа Тесленка у романі «Чорне яблуко» Степана Процюка. Філологічні науки. 2023. № 5 (117). С.103–106.
Баран Є. Базилевс : у царстві Стефаника : рецензія. URL : http://academia-pc.com.ua/page/67.
Галич О. А. Українська документалістика на зламі тисячоліть: специфіка, ґенеза, перспективи: монографія. Луганськ : Знання, 2001. 246 с.
Рухленко Л. Оніричний компонент психобіографічного роману С. Процюка «Чорне яблуко». Науковий потенціал дослідника : філологічні та методичні пошуки. Глухів : Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2021. С. 150–153.
Процюк С. Чорне яблуко : роман про Архипа Тесленка. Київ: Академія, 2013. 192 с.
Зборовська Н. Код української літератури: Проєкт психоісторії новітньої української літератури. Київ : Академвидав, 2006. 502 с.
Григорчук Ю. Сновидіння як «семіотичне вікно» містичного: своєрідність оніропростору повістей Віри Вовк. Spheres of Culture. Lublin, 2012. Vol. II. С. 168–177.
Фройд З. Вступ до психоаналізу / Пер. з нім. П. Таращук. Київ: Основи, 1998. 709 с.
Юнг К.-Ґ. Психологія і поезія. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / за ред. Зубрицької М. Львів : Літопис. 1996. С. 91–108.
Словник символів культури України / за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка, В. В. Куйбіди. 3-тє вид. Київ : Міленіум, 2005. 352 с.
Бовсунівська Т. Достовірність онірокритики та її постмодерні стратегії. Сучасні літературознавчі студії : збірник наукових праць. Київ, 2004. Вип І : Онірична парадигма світової літератури. С. 14–22.
Черниш А. Біографічні романи С. Процюка в інтертекстуальному вимірі. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2019. № 3. С. 309–316.
