«ВІЙНИ ПАМ’ЯТЕЙ» У РОМАНІ МАРИНИ ГРИМИЧ «ЛАРА»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-18

Ключові слова:

роман про радянське минуле, «війни пам’ятей», радянська ностальгія, антиностальгія

Анотація

Стаття присвячена художньому осмисленню «війн пам’ятей» у контексті радянського минулого. У полі зору дослідниці роман «Лара» Марини Гримич. Ідейно-естетичне вираження проблеми проаналізовано на основі теорій посттоталітарної пам’яті. Простежено послідовний процес трансформації пам’яті: травма – терапія – відновлення. Виявлено вміння письменниці відтворювати реакції героїв на тоталітарне минуле: біль від пізнання забутих трагедій, прийняття страшної правди, самоствердження гідности. Описано протистояння поглядів на пережите через ностальгію за радянським спадком (відданість облудним наративам) і антиностальгію (стремління до прогресивних ідей). Характеристика персонажів і специфічне тло подій охарактеризовано в зіставлені з романами М. Гримич «Клавка» і «Юра», пов’язаних із «Ларою» темою і сюжетом. Відзначено, що в попередніх текстах авторка більше уваги зосередила на повсякденні соціуму, а в третій книзі безкомпромісно викрила страшні злочини тоталітарного минулого, показала складний шлях пошуку правди. Сутність подолання глобальної всенародної травми вміщено в межі однієї родини або кола друзів, де безпам’ятство приховало найстрашніше – співжиття у спільному середовищі катів та жертв. Зауважено, що велике значення в романі має час подій – рік Чорнобильської трагедії, коли розпад СРСР став безповоротним. У цей період почалася відкрите протистояння тоталітарної і антитоталітарної пам’ятей. Виявлено також поколіннєвий зріз у «війнах пам’ятей»: Клавка (старше покоління) свідомо проходить складну, але необхідну терапію пам’яти; Юра, Аніфе (середнє покоління) проживає помилки батьків і шукає свій шлях до істини; Лара (покоління молодше) відділяє себе від радянського існування, прагне змін.

Посилання

Ваннер К. Тягар мрій : Історія та ідентичність у пострадянській Україні / Переклад з англ. Юлії Буйських. Київ. ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. 316 с.

В’ятрович В. Реабілітація, «рожеве сприйняття радянського» – загроза для України / В’ятрович В. Нотатки з кухні «переписування історії». Київ: Наш Формат, 2021. С. 492–497.

Гребенюк Т. Спільний біль, війна й ідентичність: національна специфіка українського літературного метамодернізму. Від пост- до метамодернізму: зміна культурної парадигми сучасності. Сучасні літературознавчі Студії. Випуск 20. 2023. С. 30–58.

Гримич М. Лара. Роман. Київ : Нора-Друк, 2022. 304 с.

Гундорова Т. Постчорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм. [Монографія]. Вид. 2-ге, випр. і допов. Київ: Критика, 2013. 334 с.

Ірванець О. «Юра» і «Клавка»: історична дилогія, гендерно врівноважена назвами. Читомо. 14.01.2021 URL: https://chytomo.com/iura-i-klavka-istorychna-dylohiia-henderno-vrivnovazhena-nazvamy/(дата звернення: 19.12.2023)

Киридон А. Гетеротопії пам’яті: Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ. НікаЦентр, 2016. 320 с.

Онишкевич Р. «Велика» країна без туалетного паперу. Антиностальгія за СРСР. Форпост. Громадський портал Львова. 26 червня 2017. URL: https://forpost.lviv.ua/txt/suspilstvo/4595-velyka-kraina-beztualetnoho-paperu-antynostalhiia-za-srsr (дата звернення: 24.11.2023)

Поліщук Я. Пошуки Східної Європи: тіні минулого, міражі майбутнього. Чернівці: Книги – ХХІ, 2020. 192 с.

Поліщук Я. У пошуках минулого: авторський досвід Марини Гримич. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 32. № 6 Ч. 2. 2021. С. 200–206.

Пухонська О. Пухонська О. Літературний вимір пам’яті : монографія. Київ: Академвидав, 2018. 304 с.

Саттер Д. Доба безумства. Занепад і кінець Радянськго Союзу. Пер. Наталії Комарової. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. 528 с.

Шльоґель К. Археологія комунізму, або Росія у ХХ столітті. Реконструкція картини. Пер. з нім. Іванни Витрикуш. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. 120 с.

Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. Переклад з англійської Георгія Касьянова, Миколи Климчука, Миколи Рябчука, Ярослави Стріхи, Дзвенислави Матіяш та Христини Чушаак. Вид. друге. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА. 2016. 552 с.

Stańczak-Wiślicz К. Traktorzystka – o potędze wizerunku. Teksty Drugie 2013, 3, s. 150-163. URL: http://surl.li/piodu (дата звернення: 03.12.2023)

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Даниленко, Л. В. (2024). «ВІЙНИ ПАМ’ЯТЕЙ» У РОМАНІ МАРИНИ ГРИМИЧ «ЛАРА». Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 136–142. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-18