ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ТЕХНІЧНІЙ ТА ФІЗИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЯХ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-14

Ключові слова:

англіцизм, денотативне запозичення, конотативне запозичення, неологізм, мова-донор, мова-реципієнт

Анотація

У статті розглядаються особливості вживання, порівняння та перекладу запозичень у технічній та фізичній терміносистемах французької мови. Об’єктом дослідження виступають запозичення із грецької, латинської та англійської мов. Предметом дослідження є особливості їх утворення, вживання та перекладу. Встановлено, що лексичний склад технічної та фізичної термінологій, що сформувався на ранніх етапах, збалансований словами латинського та грецького походження. Це пов’язано із тим, що значну кількість наукових трактатів було записано латинню, яка слугувала джерелом для номінації багатьох нових понять. Процес запозичення із латини відбувався лексемними одиницями, які асимілювались згідно з орфографічними та фонетичними нормами французької мови. Запозичення із грецької у технічну та фізичну терміносистеми представлені елементами auto-, photo- , micro-, nano-, mono-. Вони поєднувались із лексемами французької мови, утворюючи терміноелементи, що набули нового лексичного значення. Постіндустріальний та інформаційний періоди характеризує інтенсивне зростання англійських запозичень у технічній та фізичній терміносистемах французької мови. Проаналізовано денотативні запозичення, які виникають через необхідність номінації нових понять, процесів чи явищ. Конотативні запозичення позначають поняття, що вже мають свою назву у французькій мові. Такі терміни характеризуються звуженою семантикою в мові-реципієнті, тому їх вживання обмежено лише фізичною, технічною та суміжними терміносистемами. Розглянуто класифікацію запозичень за ступенем асиміляції та продуктивності, змінами, які зазнали англійські запозичення у французькій мові. На основі фахових текстів показано, що запозичені терміни-неологізми можуть поєднуватися з абревіатурними символами. Такі словоформи є стійкими щодо асиміляційних процесів внаслідок їх лаконічності, інформативності та поширеності серед науковців у провідних науково-дослідних центрах.

Посилання

Галян О. В. Формування та функціонування фізичних термінів у французькій мові: автореф. дис. … к-та філол. наук: 10.02.05 «романські мови». Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 20 с.

Галян О. В. Аналіз двокомпонентних фізичних термінів-словосполучень (на матеріалі французької мови). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2013. № 20 (269). С. 8–13.

Галян О. В. Утворення та функціонування ініціальних скорочень у фізичній терміносистемі (на матеріалі французької мови). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Київ : Логос, 2020. Вип. 37. С. 13–26.

Галян О. В. Запозичення фізичних термінів греко-латинського походження (на матеріалі французької мови). Лінгвістичні й методологічні основи філологічної підготовки викладача-романіста: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2015. С. 18–21.

Галян О. В., Мартинюк О. М. Формування акронімів як спосіб утворення неологізмів у науково-технічних текстах (на матеріалі французької мови). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), Вінниця : ТОВ «фірма Планер», 2021. Вип. 32. С. 154–163.

Гейко Т. М. Епідигматичні зміни у лексико-семантичній системі французької мови під впливом культурологічних запозичень з арабської, африканських та азійських мов. Проблеми семантики слова, речення та тексту. К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. Вип. 27. С. 87–98.

Гейко Т. М. Шляхи збагачення мов у глобалізованому світі (на прикладі запозичень у французькій мові). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. 2012. №45. С. 45–47.

Крючков Г.Г. Неосемантизми з позитивною конотацією в сучасній французькій мові. Мовні і концептуальні картини світу. Ч. 1. Київ: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2014. Вип. 47. C. 577–582.

Чередниченко О. І. Лінгвокультурні аспекти глобалізації. Наукові записки КНУ ім. Т.Шевченка. Інститут філології. 2004. Т. ХІІІ. С. 131–132.

Alloncle A.-P. et d’autres. Ablation laser pour la microélectronique plastique. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 213–221.

Aranchuk L. E. Étude spectrale d’un micro-plasma d’implosion X-pinch. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 89–94.

Bogaards P. On ne parle pas franglais: La langue française face à l’anglais. Bruxelles: Duculot, 2008. 207 p.

Höfler M. Dictionnaire des anglicismes. Paris : Librairie Larousse, 1982. 308 p.

Lecherbourg L. et d’autres. Source X-UV pour la spectroscopie d’absorption en régime femtoseconde. Journal Physique IV France, 2006. V. 138. P. 63–72.

Misanchuk M. Anglicismes dans la presse francaise. L'Express et le Nouvel observateur (1991 – 1995). Calgary : University of Calgary, 1997. XI. 444 p.

Picone M. D. Anglicisms, Neologisms and Dynamic French. Amsterdam : John Benjamins, 1996. 462 p.

Rey-Debove J., Gagnon G. Dictionnaire des anglicismes. P.: Le Robert, 1986. 1150 p.

Le Robert. Dictionnaire du français sous la direction de Josette Rey-Debove. P.: Clé international, 1999. 1232 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Галян, О. В., & Хірочинська, О. І. (2024). ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ТЕХНІЧНІЙ ТА ФІЗИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЯХ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 105–111. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-14