СЕНСОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-18Ключові слова:
сенсовна діяльність, посттравматичне зростання, свобода, відповідальність, рішенняАнотація
Стаття присвячена ролі сенсовної діяльності у посттравматичному зростанні (ПТЗ) дорослих в умовах війни. Актуальність теми обумовлена війною, що триває, та браком досліджень ПТЗ у такому контексті.Сенсовна діяльність визначається як така, через яку людина втілює найціннішу можливість у даній ситуації, з точки зору екзистенційного аналізу. У кроссекційному дослідженні взяли участь 128 дорослих, переважно цивільні жінки, які перебувають в Україні під час повномасштабної війни, розв’язаної росією. Дані збиралися за допомогою анкети, Скринінгу пережитого досвіду під час війни, короткої форми «Переліку симптомів ПТСР», Опитувальника посттравматичного зростання, а також Шкали екзистенції (субшкали «Свобода» та «Відповідальність»). Аналіз проводився методами кореляційного, регресійного та медіаційного аналізів.Отримані результати показали, що предикторами ПТЗ є кількість пережитих під час війни травматичних подій, частота сенсовної діяльності, волонтерство як її вид та екзистенційна свобода. Було виявлено, що екзистенційна свобода частково медіює зв’язок між частотою сенсовної діяльності і ПТЗ. Задоволеність стосунками позитивно корелює з ПТЗ (особливо зі шкалою «Нові можливості») і негативно – із симптомами ПТСР. Встановлено, що не стільки кількість видів сенсовної діяльності є вирішальною, скільки її цінність для особистості. Волонтерство та освітня діяльність для дітей виявилися особливо значущими напрямками, через які люди знаходять сенс. Водночас статистично значущого зв’язку ПТЗ із симптомами ПТСР не виявлено. Дослідження підтвердило ключову роль сенсовної діяльності та екзистенційної свободи у розвитку посттравматичного зростання дорослих в умовах війни. Результати мають теоретичну та практичну цінність, поглиблюючи розуміння механізмів ПТЗ і можуть бути враховані при розробці програм психосоціальної підтримки, реабілітації та психоедукації в умовах війни.
Посилання
Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору. Львів, 2019. 464 с.
Довідник діагностичних критеріїв DSM-5 від Американської психіатричної асоціації. Львів, 2023. 1056 с.
Забор В., Фільц О. Характеристика екзистенційного наповнення у пацієнтів з коморбідними тривожно-астенічними розладами. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки. Лікарський збірник. 2015. Вип. 41. Т. 26. С. 92–99.
Зубовський Д. С. Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період. Молодий вчений. 2018. № 8 (1). С. 47–52.
Каплуненко Я. Ю. Вплив травми на екзистенційну структуру особистості. Екзистенціально-аналітичний підхід до опрацювання психотравмівного досвіду. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2017. С. 166–174.
Климчук В. Посттравматичне зростання та як можна йому сприяти у психотерапії. Наука і освіта. 2016. № 5. С. 46–52. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-6.
Козловський І. Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект. Київ, 2023. 304 с.
Левін П. Зцілення від травми. Київ, 2022. 240 с.
Міністерство охорони здоров’я. Міфи і факти про ПТСР. 2022, 11 грудня. URL: https://moz.gov.ua/article/health/mifi-i-fakti-pro-ptsr. (дата звернення: 15.06.2025).
Радзівіл К. До питання посттравматичного зростання суб’єкта в умовах тривалих соціально-політичних потрясінь. Психологія особистості. 2022. Вип. 44. С. 224–228. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.44.38.
Соціологічна група «Рейтинг». Восьме загальнонаціональне опитування: психологічні маркери війни. 2022, 6 квітня. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/ b29c8b7d5de3de02ef3a697573281953.html. (дата звернення: 15.06.2025).
Тедескі Р. «У вас має бути відчуття, що всі страждання, втрати, смерті, руйнування не даремні». Український тиждень. 2023, 1 листопада. URL: https://tyzhden.ua/richard-tedeski-u-vas-maie-buty-vidchuttia-shcho-vsi-strazhdannia-vtraty-smerti-rujnuvannia-ne-daremni/. (дата звернення: 15.06.2025).
Франкл В. Лікар та душа. Основи логотерапії. Харків, 2018. 288 с.
Alpay E. H. The moderator roles of depression and anxiety symptoms in the relationship between posttraumatic stress disorder and posttraumatic growth in Syrian refugees. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2024. Vol. 16, № 1. P. 68–75.https://doi.org/10.1037/tra0001613.
Brewin C. R. Psychological defenses and the distortion of meaning. In: Power M., Brewin C. R. (Eds.). The transformation of meaning in psychological therapies. New York, 1997. P. 107–123.
Brooks M., Graham-Kevan N., Robinson S., Lowe M. “I get knocked down, but I get up again” – A qualitative exploration of posttraumatic growth after multiple traumas. Traumatology. 2021. Vol. 27, № 3. P. 274–284. https://doi.org/10.1037/trm0000299.
Deci E. L., Ryan R. M. The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self- determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, № 4. P. 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01.
Eakman A. M. Relationships between meaningful activity, basic psychological needs, and meaning in life: Test of the meaningful activity and life meaning model. OTJR: Occupation, Participation and Health. 2013. Vol. 33, № 2. P. 100–109. https://doi.org/10.3928/15394492-20130222-02.
Hobfoll S. E. et al. Refining our Understanding of Traumatic Growth in the Face of Terrorism: Moving from Meaning Cognitions to Doing what is Meaningful. Applied Psychology. 2007. Vol. 56, № 3. P. 345–366. https://doi.org/10.1111/j.1464-0597.2007.00292.x.
Holovko O. V. Volunteering in Ukraine: historical and legal aspects. Law & Safety. 2023. Vol. 89, № 2. P. 9–18. https://doi.org/10.32631/pb.2023.2.01.
Hooker S. A. et al. Engaging in personally meaningful activities is associated with meaning salience and psychological well-being. The Journal of Positive Psychology. 2020. Vol. 15, № 6. P. 821–831. https://doi.org/10.1080/17439760.2019.1651895.
Hubbard A. The role of relationship satisfaction in the development of posttraumatic growth and trauma symptomatology in service members: [Dissertation]. Fielding Graduate University, 2017.
Längle A. The art of involving the person: Fundamental existential motivations as the structure of the motivational process. European Psychotherapy. 2003. Vol. 4, № 1. P. 25–36.
Längle A. Student manual for existential analysis (Logotherapy). The 4th fundamental motivation: will to act/meaning in and of life. 5th ed. The Existential Analysis Society of Canada, 2022.
Laufer A., Solomon Z. Posttraumatic symptoms and posttraumatic growth among Israeli youth exposed to terror incidents. Journal of Social and Clinical Psychology. 2006. Vol. 25, № 4. P. 429–447. https://doi.org/10.1521/jscp.2006.25.4.429.
Long L. J. et al. A meta-analytic review of the relationship between posttraumatic growth, anxiety, and depression. Journal of Happiness Studies. 2021. P. 1–26. https://doi.org/10.1007/s10902-021-00370-9.
Lyons H. A. Civil violence–the psychological aspects. Journal of Psychosomatic Research. 1979. Vol. 23, № 6. P. 373–393. https://doi.org/10.1016/0022-3999(79)90051-5.
Maercker A., Zoellner T. The Janus Face of Self-Perceived Growth: Toward a Two-Component Model of Posttraumatic Growth. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15, № 1. P. 41–48.
Pacek P., Truszczyński O. Hybrid war and its psychological consequences. Torun International Studies. 2020. № 13 (1). P. 23–30.
Roepke A. M. Psychosocial interventions and posttraumatic growth: A meta-analysis. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 2015. Vol. 83, № 1. P. 129–142. https://doi.org/10.1037/a0036872.
Shyroka A., Senyk O., Zavada T., Vons O., Kornadt A. “Should I Stay or Should I Go?” Relationships Between Emotion Regulation and Basic Needs Satisfaction of Parents Displaced in Ukraine and Abroad (During the First 6 Months of The Russian Invasion of Ukraine). Journal of Education Culture and Society. 2023. Vol. 14, № 1. P. 269–287. https://doi.org/10.15503/jecs2023.1.269.287.
Stasko E. C., Ickovics J. R. Traumatic Growth in the Face of Terrorism: Threshold Effects and Action‐Based Growth. Applied Psychology. 2007. Vol. 56, № 3. P. 386–395. https://doi.org/10.1111/j.1464-0597.2007.00294.x.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. Trauma and transformation. Thousand Oaks, 1995.
Tedeschi R. G. et al. Posttraumatic growth: Theory, research, and applications. London, 2018. https://doi.org/10.4324/9781315527451.
Truszczyński O. Moral injuries, psychological resilience and post-traumatic growth... The Polish Journal of Aviation Medicine. 2019. Vol. 25, № 4. P. 27.
Van Deurzen E. Befriending anxiety. Private Practice. 2023. Vol. 12. P. 16–19.
Wu A. The relationship of social support to posttraumatic growth... Frontiers in Psychiatry. 2024. Vol. 15. Article 1337030. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1337030.
Wu X. et al. The prevalence of moderate-to-high posttraumatic growth... Journal of Affective Disorders. 2019. Vol. 243. P. 408–415. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.09.023.
Zalta A. K. et al. Self-reported posttraumatic growth predicts greater subsequent posttraumatic stress... Anxiety, Stress, & Coping. 2016. Vol. 30, № 2. P. 176–187. https://doi.org/10.1080/10615806.2016.1229467.
Zasiekina L., Zasiekin S., Kuperman V. Post-traumatic stress disorder and moral injury among Ukrainian civilians... Journal of Community Health. 2023. Vol. 48, № 5. P. 784–792. https://doi.org/10.1007/s10900-023-01225-5.
Zuromski K. L. et al. Developing an optimal short‐form of the PTSD Checklist for DSM‐5 (PCL‐5). Depression and Anxiety. 2019. Vol. 36, № 9. P. 790–800. https://doi.org/10.1002/da.22942.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
