ВПЛИВ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ НА ТРИВОЖНІСТЬ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-1Ключові слова:
часова перспектива, особистісна тривожність, реактивна тривожність, молодь, регресійний аналіз, психологічні предиктори, психологічне благополуччяАнотація
У статті висвітлюються особливості впливу сприйняття часової перспективи на тривожність молоді в контексті сучасних умов глобальної невизначеності.У дослідженні брали участь 108 осіб молодого віку. Використано Шкалу тривоги Спілбергера (STAI) для визначення реактивної та особистісної тривожності, а також Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (ZTPI) для визначення сприйняття часу: минулого, теперішнього та майбутнього. Надійність інструментів перевірено надійність за коефіцієнтом α-Кронбаха. Статистичний аналіз включав критерії нормальності розподілу, непараметричний критерій Манна-Уїтні та покроковий регресійний аналіз.Результати емпіричного дослідження показали, що середні значення тривожності знаходяться у верхній частині помірного діапазону (реактивна: M = 49,65 ± 11,78; особистісна: M = 51,07 ± 9,47). Виявлено статистично значущі відмінності часової перспективи між групами з різним рівнем тривожності.Для реактивної тривожності значущими є шкали негативного минулого та позитивного минулого).Особистісна тривожність демонструє більш системний вплив, значуще впливаючи на негативне минуле, позитивне минуле та фаталістичне теперішнє. Регресійний аналіз виявив оптимальну модель, яка пояснює 60,4% варіації реактивної тривожності і включає чотири предиктори: особистісну тривожність, негативне минуле, майбутнє та позитивне минуле. Дослідження підтвердило диференційований вплив часових орієнтацій на тривожність. Негативне сприйняття минулого є найпотужнішим фактором ризику тривожності, тоді як позитивне ставлення до минулого та орієнтація на майбутнє виступають захисними факторами. Особистісна тривожність має більш широкий та глибокий вплив на часову перспективу порівняно з реактивною, включаючи формування фаталістичних установок.
Посилання
Павлюк Я., Галецька І., Сеник О. Часова перспектива як предиспозиція академічної мотивації студентів. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. 2018. Вип. 2. С. 81–89.
Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. / За ред. Т.І. Пашукової. К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. С. 84–88.
Плохіх В., Чіпіленко О. Прояви психічного здоров’я в організації часової перспективи вимушено переміщених осіб. Наука і освіта. 2023. № 4. С. 54–62.
Сеник, О., Абрамов, В., Ружицька, М., Бабатіна, С., Бедан, В., Бунас, А., Дворник, М., Євченко, І., Клименко, О., Кузьменко, Я., Луценко, О., Мандзик, Т., Охріменко, В., Різник Р. Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо: результати валідизації російськомовної версії на російськомовних українцях та перегляду ключів української версії. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2017. Випуск 37–1, Т. VI (74) : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору», с. 428–449.
Сеник О. Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI). Соціальна психологія, 2012. Вип. 1–2 (51–52). с. 153–168.
Allemand M., Olaru G., Hill P. L. Future time perspective and depression, anxiety, and stress in adulthood. Anxiety, Stress, & Coping, 2024. 38(1), p. 58–72. https://doi.org/10.1080/10615806.2024.2383220
American College Health Association. National College Health Assessment III: Undergraduate Student Reference Group Executive Summary Fall 2024. URL: https://www.acha.org/wp-content/uploads/NCHA-IIIb_FALL_2024_UNDERGRADUATE_REFERENCE_GROUP_EXECUTIVE_SUMMARY.pdf
Diener E., Oishi S., Lucas R. E. Personality, culture, and subjective well-being: Emotional and cognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 2003. 54(1). P. 403–425.
Grupe D.W., Nitschke J.B. Uncertainty and anticipation in anxiety: an integrated neurobiological and psychological perspective. Nat Rev Neurosci. 2013 Jul;14 (7). P. 488–501. doi: 10.1038/nrn3524. PMID: 23783199; PMCID: PMC4276319.
Keyes C. L. M. The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 2002. 43(2). P. 207–222.
Lyubomirsky S., King L., Diener E. The benefits of frequent positive affect: Does happiness lead to success? Psychological Bulletin, 2005. 131(6). P. 803–855.
Micillo L., Rioux P.A., Mendoza E., Kübel S.L., Cellini N. et al. Correction: Time perspective predicts levels of anxiety and depression during the COVID-19 outbreak: A cross-cultural study. PLOS ONE. 2024. 19 (11). e0314047. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0314047
Miguel I., von Humboldt, S., Leal I. Does time matter? The role of time perspective and ageism in mental health along the lifespan. Curr Psychol. 2025. 44, p. 6724–6735. https://doi.org/10.1007/s12144-025-07657-7
Moon J., Lieber R., Bayazitli I., Mello Z. An examination of multidimensional time perspective and mental health outcomes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 2023. 20 (6), 4688. https://doi.org/10.3390/ijerph20064688
Öztekin G.G., Gómez-Salgado J., Yıldırım M. Future anxiety, depression and stress among undergraduate students: psychological flexibility and emotion regulation as mediators. Front. Psychol. 2025. 16. 1517441. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1517441
Parker, K., Hurst, K. (2025, March 13). The Gender Gap in Teen Experiences. Pew Research Center. URL: https://www.pewresearch.org/social-trends/2025/03/13/problems-teens-see-in-their-schools
Ryan R. M., Deci E. L. On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 2001. 52 (1). P. 141–166.
Ryff C. D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 1989. 57 (6). P. 1069–1081.
Seligman M. E. P. Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free Press. 2011.
Stolarski M., Bitner J., Zimbardo P. G. Time perspective, emotional intelligence and discounting of delayed awards. Time & Society, 2011. 20(3). P. 346–363.
Tang Y, He W. Meta-analysis of the relationship between university students’ anxiety and academic performance during the coronavirus disease 2019 pandemic. Front Psychol. 2023 Mar 14;14. 1018558. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1018558. PMID: 36998363; PMCID: PMC10043227.
World Health Organization. (2024, October 10). Mental health of adolescents. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescent-mental-health
Zhang J. W., Howell R. T., Stolarski M. Comparing three methods to measure a balanced time perspective: The relationship between a balanced time perspective and subjective well-being. Journal of Happiness Studies, 2012. 14(1). P. 169–184.
Zhang J. W., Howell R. T. Do time perspectives predict unique variance in life satisfaction beyond personality traits? Personality and Individual Differences, 2011. 50 (8). P. 1261–1266.
Zimbardo P.G., Boyd J.N. Putting Time in Perspective: A Valid, Reliable Individual-Differences Metric. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 77. № 6. P. 1271–1288.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
