ВПЛИВ ДИТЯЧИХ ПСИХОТРАВМ НА ФОРМУВАННЯ ДОРОСЛОГО «Я-СТАНУ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-22Ключові слова:
дитяча психотравма, психотравма, транзакційний аналіз, травматичні подіїАнотація
Статтю присвячено впливу дитячих психотравм на формування дорослого «Я-стану», який досягає здатності людини до саморегуляції, ухвалення рішень і побудови здорових міжособистісних відносин. У дослідженні розглядаються основні механізми, через які ранній травматичний досвід змінює когнітивні схеми, емоційний стан і поведінку дорослої людини. Особлива увага приділяється ролі дитячих переживань у формуванні особистісних рис, рівня автономності та самостійності.Проаналізовано основні типи дитячих травм: емоційне нехтування, фізичне та психологічне насильство, нестабільність сімейного середовища, розлука / втрата батьків. Визначено їхній вплив на структуру особистості через призму транзакційного аналізу. Розглядається вплив психотравм на розвиток фіксації у дитячому або батьківському «Я-стані», що, зі свого боку, в дорослому віці може впливати на інтеграцію дорослого.Особливий акцент зроблено на механізмах психологічного захисту, які формуються в дитинстві та впливають на сприйняття себе й інших. Визначено, що дорослі, які пережили значні дитячі травми, частіше демонструють труднощі у встановленні довірливих відносин, повільніше набувають досвід уникнення конфліктів або, навпаки, частіше демонструють агресивну поведінку, низьку самооцінку, постійний страх, почуття неповноцінності, перфекціонізм, страх зробити помилку, труднощі у прийнятті рішення, прагнення контролювати.Окреслено важливість ранньої діагностики і втручання в процесі лікування психологічних наслідків дитячих травм. Зазначено, що своєчасне переживання травматичних станів дає змогу скоротити негативний вплив на подальший розвиток особистості. Психотерапевтична робота має на меті не лише усвідомлення травмованих подій, а і їх інтеграцію та формування дорослого «Я-стану» через рефлексію, безпечний терапевтичний контакт і відновлення нормального психічного стану.Результати дослідження мають важливе практичне значення для психологів, психотерапевтів, соціальних працівників і педагогів, які працюють із наслідками дитячих психотравм.
Посилання
Бессел Ван дер Колк. Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому / пер. з англ. І. Кривошеї. Київ : Наш Формат, 2021. 464 с.
Герман Джудіт. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства ‒ від знущань у сім’ї до політичного терору / пер. з англ. О. Лизак, О. Наконечна, О. Шлапак. Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. 416 с.
Дзюба Т. М. Психотравмуюча ситуація в життєдіяльності людини: зміст, особливості, наслідки. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2012. Т. ХІІ. Психологія творчості. Вип. 15. Част. ІІ. С. 113–120.
Музиченко І. В. Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності працівників психологічної служби. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. С. 14–15.
Овсяннікова Я. О. Психологічна допомога дітям, які пережили психічну травму внаслідок надзвичайної ситуації. Право і безпека. 2012. № 1. С. 317–321. URL:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pib_2012_1_71.
Основи глибинної психології: курс лекцій : навчальний посібник / уклад. Н. В. Гриньова. Умань : Візаві, 2013. С. 124.
Паливода Л. І. Проблема визначення понять «психічна травма», «психологічна травма» і «травма втрати» у психологічних проекціях. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Том 32 (71). № 6. С. 68–72.
Похілько Д. С. Діти та війна. URL: https://surl.li/lfqynd (дата звернення 13.03.2023).
Психологічні особливості посттравматичного стресового розладу як комплексу реакції людини на травматичну ситуацію. URL: https://lib.iitta.gov.ua/713132/1/Journal26-pages-43-47.pdf (дата звернення 01.04.2023).
Титаренко Т. М. Психологія особистості : словник-довідник / за ред. П. П. Горностая. Київ : Рута, 2001. 320 с.
Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : ДП «Вид. дім Персонал», 2017. 160 с.