АНАЛІЗ ІНТУЇТИВНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У РІЗНИХ ГРУПАХ МЕНЕДЖЕРІВ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-20Ключові слова:
інтуїція, критичне мислення, менеджери середньої ланки, топ-менеджери, управлінські рішенняАнотація
У цій статті представлено результати емпіричного дослідження проблеми інтуїтивного прийняття рішень у різних групах менеджерів, таких як: майбутні менеджери – студенти магістратури, менеджери середньої ланки, топ-менеджери. Інтуїтивне прийняття рішень розглядається в нашій роботі як здібність особистості до прямого розуміння без попередніх спостережень, міркувань та доказів, що дозволяє знаходити рішення без усвідомлення послідовності кроків, що призводять до результату. Метою емпіричного дослідження є здійснення порівняльного аналізу особливостей інтуїтивного прийняття рішень та критичного мислення у групах менеджерів різного управлінського статусу. У дослідженні використовувались стандартизовані психодіагностичні методики, адаптовані вітчизняними науковцями відповідно до мети емпіричного дослідження: для оцінки інтуїтивного компонента прийняття рішень використано шкалу TIntS (Types of Intuition Scale), (Дж. Претц та ін. (J. Pretz et al., 2018, за адаптацією М.В. Ярощук), що дозволила визначити три типи інтуїції: холістичну, афективну та інферентну; критичне мислення оцінювалося за допомогою тесту Л. Старкі (L. Starkey, 2004, за адаптацією О.Л. Луценко); управлінські вміння аналізувалися за допомогою циклу управлінських умінь К.Л. Вілсона (C.L. Wilson, за адаптацією В. Чікер).В результаті емпіричного дослідження виявлено такі особливості: у студентів-магістрів інтуїція формується через афективні механізми, та критичне мислення є головним фактором у прийнятті рішень; у менеджерів середньої ланки інтуїція формується через поєднання аналітичних та інтуїтивних підходів, де емоційна емпатія відіграє ключову роль; топ-менеджери ухвалюють управлінські рішення, спираючись на розвинену інтуїцію, критичне мислення та лідерство.
Посилання
Луценко О.Л. Адаптація тесту критичного мислення Л. Старки. Вісник Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2014. № 1110. С. 65–70.
Смульсон М.Л. Структура інтелекту: рефлексія та інтуїція. Психологія: зб. наук. праць НПУ ім. М. Драгоманова. Київ, 2000. Вип.11. С. 9–16.
Татенко В.О. Колективна інтуїція у прогнозуванні соціальних явищ: монографія: Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2023. 100 с.
Чернявська Т.П. Управління інтуїцією: ресурс успішності лідерів бізнесу. Теорія і практика управління соціальними системами. науково-практичний журнал. Харків: НТУ ХПІ, 2010. № 3. С. 91–97.
Ярощук М.В. Типи інтуїції та їх роль в емоційно-почуттєвому відображенні дійсності. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. Vol. I (69), Issue: 165. P. 78–81.
Agor W.H. The logic of intuition: How top executives make important decisions. Organizational Dynam- ics. 1986. Vol. 14 (3). P. 5–18.
Bastic T. Intuition: How we Think and Act. New Jersey, USA: John Wiley & Sons Incorporated. 1982. 280 p.
Dane E., Pratt M.G. Exploring intuition and its role in managerial decision making. Acad. Manag. Rev. 32, 2007. P. 33–54.
Kahneman D. Perspective on judgment and choice: Mapping bounded rationality. American Psycholo- gist. 2003. 58, P. 697–720.
Kahneman D., Slovic P., Tversky A. Judgment under uncertainty: Heuristics and biases. Cambridge University Press, 1982. 544 p.
Khandelwal P., Taneja A. Intuitive Decision Making in Management. Indian Journal of Industrial Relations. 2010. Vol. 46 (1). P. 150–156.
Pretz J.E., Totz K.S. Measuring individual differences in affective, heuristic, and holistic intuition. Personality and Individual Differences. 2007. Vol. 43 (5). P. 1247–1257.
Simon H.A. Making management decisions: the role of intuition and emotion. The Academy of Man- agement Executive. 1987. Vol. 1(1). P. 57–64.
Starkey L. Critical thinking skills success. NY: Learning Express, LLC., 2004. 182 p.
Wilson C.L., O'Hare D., Shipper F. Task cycle theory: The processes of influence. In K.E. Clark & M.B. Clark (Eds.), Measures of leadership. 1990. P. 185–204.
