ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА АКАДЕМІЧНУ УСПІШНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ОСВІТНІ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-13Ключові слова:
емоційний інтелект, академічна успішність, емоційна регуляція, міжособистісні навички, стресостійкість, адаптивність, емпатія, мотивація, психологічне благополуччя, соціальна взаємодіяАнотація
У статті проаналізовано вплив емоційного інтелекту на академічну успішність здобувачів вищої освіти.Розглянуто сучасні підходи до концептуалізації емоційного інтелекту як інтегративної здатності особистості, яка поєднує емоційні та когнітивні процеси. Автори представили аналіз наукових досліджень, що підкреслюють важливість емоційної регуляції, емпатії і стресостійкості для досягнення навчальних результатів.У статті емоційний інтелект потрактовано як інтегративну здатність особистості, що поєднує емоційні й когнітивні процеси для ефективної соціальної взаємодії та адаптації до життєвих викликів. У структурі емоційного інтелекту визначено п’ять основних компонентів: емоційна обізнаність, регуляція емоцій, емпатія, адаптивність, внутрішня мотивація.У дослідженні взяли участь 120 студентів факультету професійно-педагогічної освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». На першому етапі здійснено аналіз академічної успішності студентів, яка класифікувалася на три рівні: «відмінно», «добре» та «задовільно». На другому етапі автори використали адаптований опитувальник емоційного інтелекту Бар-Она (EQ-i), що оцінював п’ять компонентів: міжособистісні навички, стресостійкість, адаптивність, загальний настрій та внутрішню мотивацію.Результати показали, що студенти з високими показниками емоційного інтелекту демонструють вищий рівень академічної успішності. Виявлено, що міжособистісні навички та здатність до емоційної регуляції сприяють створенню сприятливого соціального середовища, підвищенню мотивації і продуктивності в навчанні. Водночас студенти з низьким рівнем емоційного інтелекту частіше стикаються зі стресом, емоційним вигоранням та зниженням мотивації.Дослідження підкреслило необхідність інтеграції освітніх та психологічних програм, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту як важливого ресурсу для підвищення академічної успішності та емоційного благополуччя студентів. Автори дійшли висновку, що розвиток емоційного інтелекту сприяє ефективній адаптації, стресостійкості та соціальній взаємодії в навчальному середовищі.
Посилання
Августюк М. М. Методичні поради до підвищення рівня емоційного інтелекту в здобувачів вищої освіти. Острог : Національний університет «Острозька академія», 2020. 91 с.
Гончаренко Н. П. Інтерактивне навчання як засіб формування емоційного інтелекту старшокласників. Педагогічний процес: теорія і практика. 2021. Вип. 2. С. 45–50.
Зарицька В. В. Саморегуляція емоцій в структурі емоційного інтелекту. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Психологія». 2010. № 6. С. 33–37.
Кулик Н. А., Гільова Л. Л. Емоційний інтелект: аналіз сучасних західних досліджень. Проблеми сучасної психології. 2018. Вип. 39. С. 79–90.
Меленчук Н. І. Емоційний інтелект як ресурс авантюрності. Наука і освіта. 2023. № 1. С. 43–49.
Мещан І. В. Механізми розвитку емоційного інтелекту соціальних працівників в умовах війни: регіональний аспект (соціологічне дослідження на прикладі Київської області). Габітус. 2023. Вип. 53. С. 21–27.
Носенко Е. Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Дніпро : ДНУ ім. О. Гончара, 2015. 200 с.
Носенко Е. Л., Четверик-Бурчак, А. Г. Теорія емоційного інтелекту: курс лекцій із завданнями для самоконтролю. Дніпро : ДНУ ім. О. Гончара, 2016. 113 с.
Савченко О. В. Емоційний інтелект: емпатійний дискурс. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2018. Вип. 1. С. 22–28.