ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ САМОДОСТАТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті досліджено вікові особливості розвитку самодостатності особистості, що є ключовим складником її психологічного благополуччя й адаптивності. Розглянуто основні компоненти самодостатності, зокрема автономію, внутрішню цілісність і самооцінку, а також їх роль у формуванні самостійності й життєстійкості особистості на різних етапах життєвого циклу. Особливу увагу приділено віковим аспектам розвитку самодостатності: від дитинства, де формуються базові елементи автономії під впливом виховання та соціалізації, до похилого віку, коли самодостатність розглядається в контексті переосмислення життєвого досвіду й зниження фізичних і соціальних ресурсів. Проаналізовано зв’язок самодостатності з такими поняттями, як самореалізація, самоповага й емоційна зрілість, що дає змогу краще зрозуміти її місце в структурі особистості. Наведено огляд сучасних теорій, які висвітлюють визначення самодостатності та її ключові компоненти, а також запропоновано нові підходи до аналізу цього явища. Метою роботи є систематизація наукових даних щодо розвитку самодостатності й висвітлення її вікових аспектів, що сприяє визначенню пріоритетів у психологічній практиці та педагогічній діяльності. У результаті дослідження сформульовано висновки про значення самодостатності для особистісного розвитку та її роль у гармонізації міжособистісних взаємин. Наукова новизна статті полягає в комплексному підході до вивчення вікових аспектів розвитку самодостатності, ураховуючи вплив соціальних, психологічних та емоційних чинників. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень у сфері розвитку особистості, а також для розробки практичних рекомендацій щодо формування самодостатності в різних вікових групах.