ОСНОВНІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ ЯК РЕГУЛЯТИВНОЇ ОСНОВИ МЕТАПІЗНАННЯ (НА ПРИКЛАДІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-РОЗВІДНИКІВ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-2Ключові слова:
метакогнітивний моніторинг, метакогнітивний контроль, метапізнання, регуляція, навчальна/пізнавальна діяльністьАнотація
Стаття присвячена вивченню особливостей метакогнітивного моніторингу в контексті метапізнання. Зокрема, узагальнені основні науково-психологічні підходи до характеристики метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання. За допомогою теоретичних і порівняльних методів аналізу ми узагальнили основні постулати тлумачення терміна метакогнітивного моніторингу, його види, структуру, чинники точності, роль і місце в системі саморегульованого навчання/пізнання, зв’язок із метакогнітивним контролем. Необхідність вивчення теоретичних і методологічних аспектів зумовлена особливостями метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання загалом і необхідності дослідження його ролі на прикладі майбутніх офіцерів-розвідників зокрема. Можна стверджувати про важливість і неоднозначність ролі метакогнітивного моніторингу в системі метапізнання. Як навичка, якої можна навчитися, метакогнітивний моніторинг є здатністю до здійснення впливу на регуляцію пізнання, оцінювання засвоєння інформації, поточного стану пізнавальної діяльності, а також процесу й результату виконання того чи того когнітивного завдання безпосередньо в парадигмі саморегульованого навчання/ пізнання. Точність метакогнітивного моніторингу є ефективною в контексті співвідношення знань, умінь, навичок, можливостей пам’яті, процесу й результатів виконання/розуміння з характеристиками інформації, особистісними, когнітивними, метапізнавальними особливостями, індивідуально-психологічними відмінностями: що точнішим є моніторинг, то ефективнішою є регуляція навчальної/пізнавальної діяльності. Отримані результати продовжують розширювати проблемні аспекти метакогнітивного моніторингу як регулятивної основи метапізнання з визначенням його структурно-рівневої основи та перенесенням сфери вивчення на майбутніх офіцерів-розвідників.
Посилання
Августюк М.М. Емоційний інтелект у дискурсі точності метакогнітивного моніторингу : монографія. Остро г: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2023. 374 с.
Avhustiuk M., Kalamazh R., Voloshyna-Narozhna V. Embedding metacognitive monitoring strategies in psychosocial rehabilitation field: Background aspects from university students’ learning activities. Youth Voice Journal. 2024. Vol. 14. № 3. P. 16–25.
Avhustiuk M., Pasichnyk I., Kalamazh R. The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology. 2018. Vol. 14. № 2. P. 317–341.
Balashov E., Pasichnyk I., Kalamazh R. Methodological and contextual foundations of metacognitive monitoring training programme in student self-regulated learning. Journal of Education Culture and Society. 2022. Vol. 1. P. 77–92.
Balashov E., Pasichnyk I., Kalamazh R., Plyska, Y. Psychological peculiarities of self-regulated learning of the first-year and graduate students. In: Self-Regulated Learning, Cognition and Metacognition. 2020. P. 81–94.
Efklides A. How does metacognition contribute to the regulation of learning? An integrative approach. Psychological Topics. 2014. Vol. 23. № 1. P. 1–30.
Koriat A. Monitoring one’s own knowledge during study: A cue-utilization approach to judgments of learning. Journal of Experimental Psychology: General. 1997. Vol. 126. P. 349–370.
Loon M., van, Roebers C.M. Development of metacognitive monitoring and control skills in elementary school: A latent profile approach. Metacognition and Learning. 2024. Vol. 19. P. 1065–1089.
Nelson T.O., Narens L. Metamemory: A theoretical framework and new findings. The Psychology of Learning and Motivation. 1990. Vol. 26. P. 125–173.
