ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЧЛЕНІВ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ СПІЛЬНОТ: СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-26

Ключові слова:

духовність, психологічне благополуччя, психологічне здоров’я, протестантські спільноти, релігійність, ціннісна детермінація

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження гармонійності психологічного здоров’я членів протестантських спільнот та здійснено їх інтерпретацію в контексті авторської концептуальної моделі ціннісної детермінації психологічного здоров’я релігійної особистості протестантського віросповідання. Дослідження проведено в період з квітня 2024 р. по січень 2025 р. за квазіекспериментальним планом із двома нееквівалентними групами. Вибірку становили 512 респондентів віком від 25 до 65 років, серед яких 264 представники протестантських церков України та 248 осіб з атеїстичним світоглядом. Емпіричне дослідження здійснено із використанням комплексу психодіагностичних методик, зокрема шкали базових переконань (World Assumption Scale), методики «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка, багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність», методик оцінювання життєстійкості, копінг-поведінки та ціннісних орієнтацій. Гармонійність психологічного здоров’я оцінювали за допомогою опитувальника «Психологічне здоров’я особистості» Н. Павлик. Статистичне опрацювання емпіричних даних здійснено із застосуванням методів описової статистики. Встановлено, що члени протестантських спільнот характеризуються високим рівнем гармонійності психологічного здоров’я, який виявляється у стійкому переважанні конструктивних психологічних характеристик над деструктивними. Найвищі показники зафіксовано за шкалами відповідальності, оптимізму, активності, вольового самоконтролю, духовної осмисленості життя, доброзичливості та творчої реалізованості. Водночас депресивність, невротичність, песимізм, егоцентризм, слабоволля та беззмістовність життя характеризуються низьким рівнем вираженості. Отримані результати свідчать про високий рівень особистісної інтегрованості, емоційної стабільності, соціально-психологічної адаптованості та сформованість ефективних механізмів психологічної саморегуляції. Результати дослідження підтверджують, що духовно-ціннісні орієнтації та релігійна спільнота виступають вагомими ресурсами підтримки психологічного здоров’я особистості. Високий рівень гармонійності психологічного здоров’я членів протестантських спільнот пов’язаний із розвиненою духовно-смисловою сферою, просоціальними цінностями, психологічною стійкістю та високим адаптаційним потенціалом в умовах воєнного часу. Отримані результати поглиблюють наукові уявлення про роль духовно-ціннісних чинників у формуванні психологічного благополуччя та можуть бути використані в подальших дослідженнях психології релігії, а також під час розроблення програм психологічного супроводу й підтримки особистості в умовах суспільної нестабільності.

Посилання

Павлик Н. В. Гармонізація психологічного здоров’я педагогічних працівників в умовах війни та повоєнного відновлення України : практичний посібник. К. : ІПООД ім. Івана Зязюна, 2025. 195 с.

Панок В. Г., Предко В. В. Постковідне суспільство в умовах війни: фактор релігійності у підтримці життєстійкості особистості. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2024. Т. 35(74). № 4. С. 17–27. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.4/04

Шпак Д. О. Духовно-ціннісний ресурс психологічної стійкості протестантів в умовах війни: результати формувального експерименту. Габітус. 2025. Вип. 79. Т. 2. С. 182–192. https://doi.org/10.32782/hbts.79.2.34

Aggarwal S., Wright J., Morgan A., Patton G., Reavley N. Religiosity and spirituality in the prevention and management of depression and anxiety in young people: a systematic review and meta-analysis. BMC Psychiatry. 2023. Vol. 23. https://doi.org/10.1186/s12888-023-05091-2

Agorastos A., Demiralay C., Huber C. G. Influence of religious aspects and personal beliefson psychological behavior: focus on anxiety disorders. Psychology Research and Behavior Management. 2014. Р. 93–101. https://doi.org/10.2147/PRBM.S43666

Coelho-Júnior H. J., Calvani R., Panza F., Allegri R. F., Picca A., Marzetti E., Alves V. P. Religiosity/Spirituality and Mental Health in Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis of Observational Studies. Frontiers in Medicine. 2022. Vol. 9. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.877213

Gartner J., Larson D., Allen G. Religious Commitment and Mental Health: A Review of the Empirical Literature. Journal of Psychology and Theology. 1991. Vol. 19. № 1. P. 6–25. https://doi.org/10.1177/009164719101900102

Moreira-Almeida A., Lotufo N. F., Koenig H. G. Religiousness and mental health: a review. Revista Brasileira de Psiquiatria. 2006. Vol. 28. № 3. P. 242–250. https://doi.org/10.1590/S1516-44462006000300018

Snider A.-M. McPhedran S. Religiosity, spirituality, mental health, and mental health treatment outcomes in Australia: a systematic literature review. Mental Health, Religion & Culture. 2014. Vol. 17. № 6. P. 568–581. https://doi.org/10.1080/13674676.2013.871240

Smith T. B., McCullough M. E., Poll J. Religiousness and depression: evidence foramain effect and the moderating influence of stressful life events. Psychological Bulletin. 2003. Vol. 129. №4. Р. 614–636. https://doi.org/10.1037/0033-2909.129.4.614

Wosmarin D. H., Kaufman C. C., Ford S. F., Keshava P., Drury M., Minns S., Marmarosh C., Chowdhury A., Sacchet M. D. The neuroscience of spirituality, religion, and mental health: A systematic review and synthesis. Journal of Psychiatric Research. 2022. Vol. 156. P. 100–113. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2022.10.003

You K. S., Lee H. O., Fitpatrick J. J., Kim S., Marui E., Lee J. S. Spirituality, depression, livingalone, and perceived health among Korean older adults in the community. Arch Psychiatr Nurs. 2009. №23. P. 309–322. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2008.07.003

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-06

Як цитувати

Шпак, Д. О. (2026). ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЧЛЕНІВ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ СПІЛЬНОТ: СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ. Наукові записки. Серія: Психологія, (2), 216–223. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-26