ПСИХОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТА–15 (PHQ-15)
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-24Ключові слова:
соматизація, соматичні симптоми, психометричні характеристики, PHQ-15, надійність, валідність, факторна структураАнотація
У статті представлено результати психометричної апробації україномовної версії Опитувальника здоров’я пацієнта–15 (Patient Health Questionnaire-15, PHQ-15), призначеного для скринінгового оцінювання вираженості поширених соматичних симптомів. Метою дослідження було оцінити внутрішню узгодженість, конструктну валідність, факторну структуру та здатність україномовної версії PHQ-15 диференціювати клінічну й нормативну вибірки. У крос-секційному дослідженні взяли участь 206 респондентів віком від 18 до 71 року: 62 особи становили клінічну групу, 144 – нормативну. Для перевірки конструктної валідності додатково застосовано 4DSQ, GAD-7 і PHQ-9. Статистичний аналіз охоплював розрахунок коефіцієнтів α Кронбаха та ω Макдональда, кореляційний аналіз Спірмена, експлораторний і конфірматорний факторні аналізи, а також порівняння відомих груп. Показники внутрішньої узгодженості були прийнятними у клінічній (α = 0,726; ω = 0,732) і нормативній (α = 0,763; ω = 0,767) групах. Виявлено статистично значущі позитивні зв’язки PHQ-15 із показниками соматизації, дистресу, депресії та тривоги; найтіснішим був зв’язок із підшкалою соматизації 4DSQ. Конфірматорний факторний аналіз засвідчив найкращий баланс показників відповідності для повної однофакторної моделі з 15 пунктами (CFI = 0,900; TLI = 0,883; RMSEA = 0,061; SRMR = 0,095). Клінічна група мала статистично вищий рівень соматичних симптомів у порівнянні із нормативною; шкала також розрізняла респондентів за досвідом значного стресу, наявністю соматичних захворювань і погіршенням здоров’я. Отримані результати підтверджують прийнятні психометричні характеристики україномовної версії PHQ-15 та обґрунтовують її застосування як скринінгового інструмента у клінічних і наукових дослідженнях в Україні.
Посилання
Алексіна Н., Герасименко О., Лавриненко Д., Савченко О. Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану. Insight: the psychological dimensions of society. 2024. № 11. С. 77–103. DOI: 10.32999/2663-970X/2024-11-5.
Чабан О. С., Хаустова О. О., Асанова А. Е., Трачук Л. Є., Ассонов Д. О. Практична психосоматика: діагностичні шкали : навч. посіб. / за заг. ред. О. С. Чабана, О. О. Хаустової. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Видавничий дім «Медкнига», 2019.
Allen L. A., Woolfolk R. L., Escobar J. I., Gara M. A., Hamer R. M. Cognitive-behavioral therapy for somatization disorder: a randomized controlled trial. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166, No. 14. P. 1512–1518. DOI: 10.1001/archinte.166.14.1512.
American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5-TR. 5th ed., text rev. Washington, DC : American Psychiatric Association Publishing, 2022.
Barbati A., Geraci A., Niro F., Pezzi L., Sarchiapone M. Do migration and acculturation impact somatization? A scoping review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19, No. 23. Art. 16011. DOI: 10.3390/ijerph192316011.
Brown R. J., Schrag A., Trimble M. R. Dissociation, childhood interpersonal trauma, and family functioning in patients with somatization disorder. American Journal of Psychiatry. 2005. Vol. 162, No. 5. P. 899–905. DOI: 10.1176/appi.ajp.162.5.899.
Chaban O., Oleksiienko A. Psychosomatic consequences of violence in war conditions: analysis of the relationship with the type of trauma and the level of stress. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2025. Vol. 10, No. 2. DOI: 10.26766/pmgp.v10i2.620.
De Gucht V., Fischler B. Somatization: a critical review of conceptual and methodological issues. Psychosomatics. 2002. Vol. 43, No. 1. P. 1–9. DOI: 10.1176/appi.psy.43.1.1.
Fink P., Toft T., Hansen M. S., Ørnbøl E., Olesen F. Symptoms and syndromes of bodily distress: an exploratory study of 978 internal medical, neurological, and primary care patients. Psychosomatic Medicine. 2007. Vol. 69, No. 1. P. 30–39. DOI: 10.1097/PSY.0b013e31802e46eb.
Fonagy P., Gergely G., Jurist E. L., Target M. Affect regulation, mentalization, and the development of the self. London : Routledge, 2018. DOI: 10.4324/9780429471643.
Hagnell O., Rorsman B. Suicide and endogenous depression with somatic symptoms in the Lundby Study. Neuropsychobiology. 1978. Vol. 4. P. 180–187. DOI: 10.1159/000117631.
Haller H., Cramer H., Lauche R., Dobos G. Somatoform disorders and medically unexplained symptoms in primary care. Deutsches Ärzteblatt International. 2015. Vol. 112. P. 279–287. DOI: 10.3238/arztebl.2015.0279.
Han C., Pae C.-U., Patkar A. A., Masand P. S., Kim K. W., Joe S.-H., Jung I.-K. Psychometric properties of the Patient Health Questionnaire-15 for measuring the somatic symptoms of psychiatric outpatients. Psychosomatics. 2009. Vol. 50, No. 6. P. 580–585. DOI: 10.1016/S0033-3182(09)70859-X.
Hogeveen J., Grafman J. Alexithymia. Handbook of Clinical Neurology. 2021. Vol. 183. P. 47–62.
Katon W., Kleinman A., Rosen G. Depression and somatization: a review. American Journal of Medicine. 1982. Vol. 72, No. 1. P. 127–135. DOI: 10.1016/0002-9343(82)90599-X.
Kocalevent R.-D., Hinz A., Brähler E. Standardization of a screening instrument (PHQ-15) for somatization syndromes in the general population. BMC Psychiatry. 2013. Vol. 13. Art. 91. DOI: 10.1186/1471-244X-13-91.
Kohut A., Chaban O. The evaluation of psychometric properties of the Ukrainian versions of PCL-5, PHQ-9 and GAD-7 scales. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2025. Vol. 10, No. 1. DOI: 10.26766/pmgp.v10i1.597.
Kroenke K., Spitzer R. L., Williams J. B. W. The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine. 2001. Vol. 16, No. 9. P. 606–613. DOI: 10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x.
Kroenke K., Spitzer R. L., Williams J. B. W. The PHQ-15: validity of a new measure for evaluating the severity of somatic symptoms. Psychosomatic Medicine. 2002. Vol. 64, No. 2. P. 258–266. DOI: 10.1097/00006842-200203000-00008.
Leonhart R., De Vroege L., Zhang L. et al. Comparison of the factor structure of the Patient Health Questionnaire for Somatic Symptoms (PHQ-15) in Germany, the Netherlands, and China: a transcultural structural equation modeling study. Frontiers in Psychiatry. 2018. Vol. 9. Art. 240. DOI: 10.3389/fpsyt.2018.00240.
Lipowski Z. J. Somatization: a borderland between medicine and psychiatry. CMAJ. 1986. Vol. 135, No. 6. P. 609–614.
Löwe B., Spitzer R. L., Williams J. B. W., Mussell M., Schellberg D., Kroenke K. Depression, anxiety and somatization in primary care: syndrome overlap and functional impairment. General Hospital Psychiatry. 2008. Vol. 30, No. 3. P. 191–199. DOI: 10.1016/j.genhosppsych.2008.01.001.
Lushchak O., Velykodna M., Bolman S., Strilbytska O., Berezovskyi V., Storey K. B. Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe. 2024. Vol. 36. Art. 100773. DOI: 10.1016/j.lanepe.2023.100773.
Marty P. A major process of somatization: the progressive disorganization. International Journal of Psycho-Analysis. 1968. Vol. 49, No. 2. P. 246–249.
McDougall J. Theaters of the body: a psychoanalytic approach to psychosomatic illness. New York : Norton, 1989.
Morina N., Akhtar A., Barth J., Schnyder U. Psychiatric disorders in refugees and internally displaced persons after forced displacement: a systematic review. Frontiers in Psychiatry. 2018. Vol. 9. Art. 433. DOI: 10.3389/fpsyt.2018.00433.
Pilowsky I. Aspects of abnormal illness behavior. Indian Journal of Psychiatry. 1993. Vol. 35, No. 3. P. 145–150.
Proroković A., Čavka M., Ćubela Adorić V. Psychosomatic and depressive symptoms in civilians, refugees, and soldiers: 1993–2004 longitudinal study in Croatia. Croatian Medical Journal. 2005. Vol. 46, No. 2. P. 275–281.
Schaefert R., Hausteiner-Wiehle C., Häuser W., Ronel J., Herrmann M., Henningsen P. Non-specific, functional, and somatoform bodily complaints. Deutsches Ärzteblatt International. 2012. Vol. 109. P. 803–813. DOI: 10.3238/arztebl.2012.0803.
Schur M. Comments on the metapsychology of somatization. Psychoanalytic Study of the Child. 1955. Vol. 10, No. 1. P. 119–164. DOI: 10.1080/00797308.1955.11822553.
Sikharulidze G., Van Geloven N., Lelashvili E. et al. Posttraumatic stress disorder and somatic complaints in a deployed cohort of Georgian military personnel: mediating effect of depression and anxiety. Journal of Traumatic Stress. 2017. Vol. 30, No. 6. P. 626–634. DOI: 10.1002/jts.22235.
Smakowski A., Hüsing P., Völcker S. et al. Psychological risk factors of somatic symptom disorder: a systematic review and meta-analysis of cross-sectional and longitudinal studies. Journal of Psychosomatic Research. 2024. Vol. 181. Art. 111608. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2024.111608.
Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J. B. W., Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166, No. 10. P. 1092–1097. DOI: 10.1001/archinte.166.10.1092.
Terluin B., Van Rhenen W., Schaufeli W. B., De Haan M. The Four-Dimensional Symptom Questionnaire (4DSQ): measuring distress and other mental health problems in a working population. Work & Stress. 2004. Vol. 18, No. 3. P. 187–207. DOI: 10.1080/0267837042000297535.
Van Ravesteijn H., Wittkampf K., Lucassen P. et al. Detecting somatoform disorders in primary care with the PHQ-15. Annals of Family Medicine. 2009. Vol. 7, No. 3. P. 232–238. DOI: 10.1370/afm.985.
Waller E., Scheidt C. E., Hartmann A. Attachment representation and illness behavior in somatoform disorders. Journal of Nervous and Mental Disease. 2004. Vol. 192, No. 3. P. 200–209. DOI: 10.1097/01.nmd.0000116463.17588.07.
Wang S., Barrett E., Hicks M. H.-R. et al. Associations between mental health symptoms, trauma, quality of life and coping in adults living in Ukraine: a cross-sectional study a year after the 2022 Russian invasion. Psychiatry Research. 2024. Vol. 339. Art. 116056. DOI: 10.1016/j.psychres.2024.116056.
Wise T. N., Mann L. S. The attribution of somatic symptoms in psychiatric outpatients. Comprehensive Psychiatry. 1995. Vol. 36, No. 6. P. 407–410. DOI: 10.1016/S0010-440X(95)90247-3.
Witthöft M., Hiller W., Loch N., Jasper F. The latent structure of medically unexplained symptoms and its relation to functional somatic syndromes. International Journal of Behavioral Medicine. 2013. Vol. 20, No. 2. P. 172–183. DOI: 10.1007/s12529-012-9237-2.
World Health Organization. International classification of diseases for mortality and morbidity statistics. 11th rev. Geneva : WHO, 2019.
Yasenok V., Neumann E., Raineri A. et al. Mental Health Assessment of the Population: study protocol of the MAP research program in Ukraine (MAP-U) and in Zurich (MAP-Z). International Journal of Public Health. 2025. Vol. 69. Art. 1607271. DOI: 10.3389/ijph.2024.1607271.
Zhang L., Fritzsche K., Liu Y. et al. Validation of the Chinese version of the PHQ-15 in a tertiary hospital. BMC Psychiatry. 2016. Vol. 16. Art. 89. DOI: 10.1186/s12888-016-0798-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
