ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТИСК У ПРАКТИЦІ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ

Анотація

У статті досліджено психологічний тиск, як складову більш широкого поняття – психологічного впливу та практичні аспекти використання психологічного тиску у діяльності слідчих органів. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «психологічний тиск» та запропоновано авторське визначення цього поняття. Показано, що психологічний тиск є специфічним різновидом та складовою частиною психологічного впливу, надано характеристику складових елементів психологічного тиску, до яких відносяться: примус; маніпуляція; залякування; приниження; шантаж; створення психологічного дискомфорту; обмеження свободи вибору. Показано, що психологічний тиск – це гранична форма впливу, коли порушується свобода вибору. Аналіз складових ознак допустимого психологічного впливу у діяльності слідчих органів та психологічного тиску, як протиправної складової впливу, дозволив отримати чітку модель співвідношення цих понять. За допомогою цієї моделі, проаналізувавши основні ознаки психологічного впливу (мету; засоби; етичну оцінку; результат; правовий аспект), ми отримуємо змогу чітко визначити з яким саме поняттям ми маємо справу у кожному конкретному випадку – позитивним впливом, чи негативним – тиском. У статті наведено практичні випадки застосування слідчими психологічного тиску до свідків, потерпілих, підозрюваних, під час проведення процесуальних дій. Проаналізовано та виокремлено конкретні ознаки тиску, які були застосовані слідчими. Наведено норми процесуального законодавства, які були порушені слідчими у кожному конкретному випадку. Узагальнено практичні випадки та доведено, що коли правомірний психологічний вплив перетинає етичні межі, то він перетворюється на протиправний тиск. Запропоновано поділ психологічного впливу на етичний, допустимий та не етичний, протиправний тиск. Зроблено висновок, що у силу закритості процесу досудового розслідування, необхідності дотримуватися таємниці слідства, відсутності сторонніх незаангажованих осіб під час процесуальних дій, слідчий має можливість зловживати своїм становищем та здійснювати неправомірний вплив на учасників процесуальних дій.