ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ

Анотація

У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз професійної трансформації особистості в умовах вимушеної міграції. Актуальність дослідження зумовлена тим, що вимушене переміщення внаслідок війни порушує сталі життєві та професійні траєкторії, змінює соціальний статус людини, ускладнює збереження попередньої професійної ідентичності та потребує адаптації до нового соціокультурного й трудового середовища. Метою дослідження було теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості професійної трансформації особистості в умовах вимушеної міграції, а також визначити роль акультураційних стратегій, соціокультурної адаптації, самоефективності та життєстійкості в цьому процесі. Емпіричну базу становили результати онлайн-опитування 50 респондентів із досвідом вимушеної міграції, більшість яких проживає в Німеччині. Використано авторську анкету, шкалу загальної самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема, тест життєстійкості С. Мадді, блок соціокультурної адаптації SCAS та методику дослідження акультураційних процесів Дж. Беррі. Результати засвідчили, що професійна трансформація вимушених мігрантів має амбівалентний характер: вона поєднує втрату або зниження попереднього професійного статусу, роботу не за фахом, мовні та інституційні бар’єри з високою готовністю до навчання, перекваліфікації та побудови нової професійної перспективи. Встановлено, що вищі показники самоефективності, життєстійкості та соціокультурної адаптації пов’язані з більш адаптивним переживанням професійних змін, тоді як акультураційні труднощі посилюють професійну кризу. Отримані дані підтверджують необхідність психологічної підтримки вимушених мігрантів, спрямованої на розвиток професійної суб’єктності, мовної впевненості, життєстійкості та здатності конструктивно переосмислювати власну кар’єрну траєкторію.