РОЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ У СТАНОВЛЕННІ КАР’ЄРНОЇ АДАПТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування ролі психологічної резильєнтності у становленні кар’єрної адаптивності майбутніх психологів в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією професійної діяльності психолога, зростанням вимог до його психологічної стійкості, готовності до професійних змін і побудови індивідуальної кар’єрної траєкторії в умовах тривалої соціальної нестабільності та невизначеності. Узагальнено сучасні наукові підходи до визначення психологічної резильєнтності та кар’єрної адаптивності, проаналізовано їх психологічний зміст у взаємозв’язку з професійною підготовкою майбутніх психологів. Встановлено, що психологічна резильєнтність є внутрішнім психологічним ресурсом становлення кар’єрної адаптивності та сприяє збереженню професійної стійкості, конструктивному реагуванню на професійні виклики, прийняттю кар’єрних рішень, опануванню нових професійних ролей та проєктуванню індивідуальної кар’єрної траєкторії. Виокремлено когнітивно-оцінний, емоційно-регулятивний, регулятивно-вольовий та мотиваційно-ціннісний психологічні механізми, що визначають становлення кар’єрної адаптивності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Розкрито профілактичну, адаптаційну та розвивальну функції психологічної резильєнтності, психологічний зміст яких охоплює підтримання професійної стійкості, адаптацію до трансформацій професійного середовища, професійне самовдосконалення, проєктування індивідуальної кар’єрної траєкторії та готовність до професійних змін в умовах невизначеності. Результати дослідження становлять теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень психологічної резильєнтності як психологічного ресурсу становлення кар’єрної адаптивності майбутніх психологів.