КОМУНІКАЦІЯ ЧЕРЕЗ ХОР: СТРУКТУРНІ ТА ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ (НА ПРИКЛАДІ ДРАМ ЕВРИПІДА)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-29

Ключові слова:

трагедія, драма, грецька мова, хорові партії, комунікативна функція

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі хору як комунікативного елемента в драматургії Еврипіда. На матеріалі трагедій «Іфігенія в Авліді» та «Іфігенія в Тавріді» хор розглядається як мелічна (пісенна) складова античної драми. Основна увага зосереджена на аналізі структурних, змістових і комунікативних функцій хору в контексті давньогрецької трагедії, зокрема на його здатності передавати, інтерпретувати й емоційно підсилювати зміст подій драми.З’ясовано, що хор виступає посередником між персонажами, глядачами та авторською позицією, формуючи унікальну багаторівневу комунікаційну модель. Аналіз підкреслює важливість хорових партій не лише як структурного елементу трагедії, а й як поетичної форми, що поглиблює психологічний вимір образів і розширює смислове поле драматичної дії.Особлива увага приділяється функціям хору у створенні драматичного ефекту, передачі моральних, соціальних і філософських послань, а також у висвітленні внутрішніх конфліктів персонажів. Через жанрову і стилістичну різноманітність хорових партій (епічних, ліричних, емоційно насичених) формується багатогранний образ хору, що резонує з ключовими темами трагедій: жертвоприношення, справедливість, людський вибір і божественна воля.У трагедіях про Іфігенію хор постає не лише як елемент ритуалу чи коментатор подій, а як активний учасник моральної дискусії, здатний впливати на інтерпретацію подій, глядацьке сприйняття, розвиток сюжету та атмосферу дії. У межах драматургічного тексту хор існує як багатофункціональний мовленнєвий акт, у якому взаємодіють референтивна, експресивна, поетична, апелятивна та фатична функції, інтегровані в складну структуру античної трагедії.Таким чином, стаття розкриває потенціал хору як активного суб’єкта драматургійної комунікації та демонструє його ключову роль у формуванні смислової багатовекторності й художньої складності трагедій Еврипіда.

Посилання

Франко І.Я. Зібрання творів у 50 томах. Київ : Наукова думка. 1977. Т. 8. Поетичні переклади та переспіви. 638 с.

Білецький О.І. Антична література : хрестоматія / упоряд. О. І. Білецького. Київ : Радянська школа, 1968. С. 4–5.

Пащенко В.І. Еллінський театр і його уславлені трагічні поети. Давньогрецька трагедія. Збірник. Київ : Дніпро, 1981. 232 с.

Мірошниченко П.В. Трансформація жанрових особливостей античної трагедії в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. : Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.01.01 / П.В. Мірошниченко; Запоріз. держ. ун-т. Запоріжжя, 2002. 17 c.

Потульницький В.А. Давньогрецька трагедія, як перший етап формування світобачення античного Елліна в материковій Греції, Криму та Північному Причорномор’ї. Українська орієнталістика : зб. наук. пр. Київ, 2012. Вип. 6. С. 5–11.

Евріпід. Іфігенія в Тавріді. Евріпід. Трагедії / пер. з давньогр. А.Содомори. Київ : Основи, 1993. С. 339–389.

Jakobson R. Linguistics and Poetics. Style in Language /ed. T.A. Sebeok. Cambridge, MA : MIT Press, 1960. P. 350–377.

Евріпід. Іфігенія в Авліді. Евріпід. Трагедії / пер. з давньогр. А.Содомори. Київ : Основи, 1993. С. 285–338.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-16

Як цитувати

Винар, С. М. (2025). КОМУНІКАЦІЯ ЧЕРЕЗ ХОР: СТРУКТУРНІ ТА ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ (НА ПРИКЛАДІ ДРАМ ЕВРИПІДА). Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 1(214), 232–236. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-29