СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ УМОВНОГО СПОСОБУ В НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ У ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ

Анотація

Стаття «Спільні та відмінні риси умовного способу у німецькій та українській мовах у перекладацькому аспекті (на матеріалі газетних статей про Європейський Союз)» присвячена зіставному аналізу функціонування умовного способу в німецькій та українській мовах у публіцистичному дискурсі. Особливу увагу приділено аналізу граматичних, семантичних і прагматичних особливостей умовних конструкцій, що використовуються у газетних текстах, присвячених діяльності Європейського Союзу, з метою виявлення труднощів і закономірностей перекладу з німецької мови українською. У запропонованій розвідці розглянуто структурно-граматичні та лексичні особливості умовного способу у німецькій та українській мовах. Матеріал дослідження становлять автентичні німецькомовні статті з провідних друкованих і онлайн-видань (наприклад, Die Zeit, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung) та їхні українські переклади або паралельні тексти українських медіа. У дослідженні проаналізовано вживання форм Konjunktiv I та Konjunktiv II у німецьких текстах для вираження гіпотетичних ситуацій, непрямої мови, припущення, сумніву чи оцінки, а також засоби відтворення цих значень в українській мові – аналітичні конструкції з часткою би, умовні сполучники, інтонаційні засоби тощо. Окрему увагу приділено особливостям перекладу, з поміж яких варто виокремити переклад за допомогою дійсного способу дієслів, переклад за допомогою українського умовного способу, використання модальної конструкції, випущення кон’юнктиву і зміна синтаксичної конструкції та синтаксична конструкція зі сполучником «ніби». Дослідження демонструє, що умовний спосіб у публіцистиці часто виконує не лише граматичну, а й стилістичну функцію – знижує категоричність висловлювань, позначає гіпотетичність чи політичну ввічливість. Це потребує від перекладача не лише мовної, а й культурно-дискурсивної чутливості. Стаття підкреслює важливість адекватного відтворення умовного способу для збереження модального змісту оригіналу та його прагматичної сили. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців у сфері перекладу, медіалінгвістики та міжкультурної комунікації.