ІСТОРИЧНА ДИНАМІКА ТВОРЕННЯ ФЕМІНІТИВІВ У МЕЖАХ СЛОВОТВІРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ВІД НАРОДНОЇ ТРАДИЦІЇ ДО МОВНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню історичної динаміки творення фемінітивів у межах словотвірної системи української мови – від народного мовлення до сучасної мовної політики. Автори аналізують фемінітив як лінгвістичну й соціокультурну одиницю, що формувалася під впливом суспільних, культурних та ідеологічних чинників. Розглянуто становлення фемінітивів у народній мові, де вони виникали спонтанно як відображення соціальних ролей жінки, та їхнє подальше закріплення у писемних джерелах. Окремо висвітлено роль фемінітивів у творах української літератури ХІХ – початку ХХ століття як засобу естетизації та концептуалізації жіночої суб’єктності. Проведено аналіз впливу радянської ідеології на використання фемінітивів, що призвело до їхньої стагнації в офіційній та публічній комунікації через ідеологічну установку на нейтралізацію статі. Натомість після здобуття Україною незалежності, спостерігається відновлення фемінітивів як частини процесу дерусифікації та демократизації мовного простору, посилене актуальним феміністичним дискурсом та міжнародними стандартами гендерної рівності.Значна увага приділяється лінгвістичним аспектам творення фемінітивів, зокрема найпоширенішим суфіксам (к-, -иц(я), -ин(я), -еса), а також альтернативним способам утворення (словосполучення з "пані", аналітичні конструкції). Розглядається також феномен андроцентризму в українській мові та роль гендерної лінгвістики у вивченні мовних одиниць з урахуванням статевої належності.Особливо підкреслюється значення нової редакції Українського правопису 2019 року, яка офіційно закріпила доцільність та можливість творення фемінітивів, що сприяло їхній інституціалізації та визнанню як мовної норми. Зроблено висновок, щодо того, що фемінітиви є не лише результатом граматичних процесів, а й маркером демократизації мовного простору. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних зі стилістичною варіативністю, рецепцією мовної інновації та закріпленням фемінних форм у нормативній практиці.