МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ США В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІА ПРОСТОРІ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу лінгвістичних і стилістичних засобів, що використовуються для зображення кандидатів у президенти США в сучасному англомовному медійному дискурсі під час виборчої кампанії 2024 року. Дослідження ґрунтується на аналізі публікацій провідних американських ЗМІ: The New York Times, Fox News та USA Today, які представляють різні політичні орієнтації та підходи до висвітлення політичних подій. Автори детально розглядають механізми формування публічного іміджу Дональда Трампа та Камали Гарріс через призму мовностилістичних стратегій впливу на масову свідомість. Особлива увага приділяється аналізу ключових лінгвістичних інструментів: метафор, емоційно забарвленої лексики, алюзій, контрастних конструкцій, риторичних питань, епітетів та гіпербол, які відіграють визначальну роль у створенні позитивної чи негативної оцінки політичних діячів. Дослідження демонструє, як різні медіаплатформи використовують специфічні мовні стратегії для конструювання політичної реальності. The New York Times застосовує критичну риторику з використанням юридично-політичної термінології у негативному контексті, створюючи образ Д. Трампа як загрози для демократії. Fox News, навпаки, використовує хвалебний наратив, позиціонуючи Д. Трампа як сильного лідера через гіперболізацію та емоційне навантаження. USA Today демонструє більш збалансований підхід, фокусуючись на емоційному резонансі та суспільних настроях. Автори підкреслюють роль фреймінгу та емоційного тону у формуванні сприйняття лідера як «свого» або «чужого», «чесного» або «небезпечного», особливо в контексті політичної поляризації та інформаційної війни. Доведено, що медіатексти не є нейтральними передавачами інформації, а виступають потужним засобом конструювання політичних наративів і маніпулювання громадською думкою. Результати дослідження мають важливе значення для розуміння сучасних механізмів політичної комунікації та формування електоральних преференцій у демократичних суспільствах. Робота сприяє розвитку критичного мислення щодо медіаконтенту та підкреслює необхідність усвідомленого підходу до споживання політичної інформації.