СТРАТИФІКАЦІЯ МОРФОНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ДЕВЕРБАТИВІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті досліджено специфіку стратифікаційних підходів при аналізі морфонологічних трансформацій віддієслівних похідних. Зʼясовано морфонологічні чинники під час творення девербативів, ураховуючи стратифікаційні підходи. Установлено стратифікаційні підходи при аналізі віддієслівних дериватів у морфонологічному аспекті. Стратифікаційні морфонологічні моделі відкривають перспективи раціонально й економно встановити закономірності, послідовність морфонологічної операції, урахувати вплив форманта на твірну основу в дериваційному процесі, специфіку контактної зони (фіналі твірної основи та ініціалі форманта). Визначено класи суфіксальних морфем-субʼєктів української мови, ураховуючи контекст альтернацій та характер контактної зони. У практичній частині дослідження також проілюстровано обмежувальні та стимулювальні чинники при творенні девербативів. Зазначено, що врахування структури вершинних слів у словотвірному гнізді, особливості дериваційних процесів, морфонологічні правила діють для словозмінної і словотвірної морфонології. У процесі аналізу морфонологічної структури українських словотвірних гнізд із вершинним дієсловом стверджено, що віддієслівні деривати підтримують словотвірні і морфонологічні моделі та передбачувану стратифікацію морфонологічної системи. Опис морфонології словотвірного гнізда (динамічної морфонології) сприяє встановленню морфонологічних правил творення похідних різних блоків у межах словотвірного гнізда відповідного морфонологічного класу (нечленованих і членованих твірних основ) і морфонологічного типу. Визначено механізми, що впливають на структуру девербативів – усічення дієслівної фіналі, консонантні та вокалічні альтернації фонем, нарощення (розширення) кореневої чи суфіксальної морфеми, зміна акцентної позиції похідного.