ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ З ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВ НА УКРАЇНСЬКУ

Анотація

Стаття присвячена проблемі передачі значення юридичних термінів при перекладі з французької та італійської мов на українську. Автор поділяє юридичні терміни на три групи: терміни, що мають прямий відповідник у мові перекладу, терміни-варіанти та безеквівалентна лексика. Наведено різні способи перекладу юридичної лексики. Автор доходить висновку, що для адекватного перекладу, крім знання двох мов і обізнаності з предметом (правознавча компетенція), необхідною умовою є підготовка в галузі теорії перекладу та володіння практичними навичками перекладу. Справа в тому, що завжди необхідно оцінювати межу, за якою починається культурна субституція. Адже при виборі еквівалента перекладачеві необхідно враховувати безліч факторів: специфіку галузі, контекст, ситуацію, цільову аудиторію і навіть вимоги (або відомі очікування) замовника. Важливим фактором є розбіжності між правовими системами. Перекладач повинен усвідомлювати, що він робить і для кого, де потрібні уточнення, де можна скористатися більш загальним поняттям, а де узагальнення, опис, спрощення будуть неприйнятними через специфіку тексту. Необхідні наступні процедури: порівняльне вивчення предметної області; розгляд і оцінка всіх значущих факторів, плюсів і мінусів того чи іншого рішення, ризиків. Письмовий переклад юридичних термінів з французької та італійської мов на українську може бути консервативним і динамічним водночас. Проблема вибору адекватного відповідника при перекладі юридичних термінів з однієї мови на іншу, зокрема, з французької та італійської мов на українську, залишається однією з проблем теорії перекладу, яка потребує детального вивчення. Розглянуті в статті приклади дозволяють зробити висновок, що вибір прийнятного варіанту перекладу визначається наявністю або відсутністю еквівалента в мові перекладу.